У Oleg Medunitsya побачила пост про такого собі дядю Гєну, який не так давно начіпляв бордів, заявив, що пре в політику. І головне -- бовкнув, що "головне зло не Кремлі", а тут.
І що я скажу, нормально грунтовно розбирати факапи Зеленського і критикувати його недолуге державне управління. Але головний ворог -- саме Росія і її окупаційна війна з цілями: знищити Україну як суверенну державу, натягнути на себе шкуру слов*ян за рахунок перетворення українців на росіян та присвоїти собі нашу тисячолітню історію.
Так от цей мужчина, який рветься в політику так десь так як мій собака вранці, аби помітити кущі -- каже, що хулі ми тут возвеличуємо Бандеру. Чо не Сидіра Ковпака? Ху із Ковпак --я достеменно знаю, бо у нас була сімейна історія з цим комуністом. Якщо коротко — він лишив враження ідейного, карʼєриста, який ваажав людей розхідним матеріалом.
Так, от -- історія з життя. Недавно я зустріла під домом військового. Він підійшов, привітався і сказав, що ми тепер сусіди, його родина мешкає в квартирі над нами. Мене це потішило, бо раніше там мешкала власниця -- пані, яка любила постійно пилолосить і слухати Анну Асті. Вона хороша жінка, але роки заробітків у Москві наклали деякі відбитки.
Тепер увечері над нами гасає малий хлопчик і гавкучий джек-рассел. А о пів на десяту дитина в ліжку співає "Батько, наш Бандера" і "Червону калину". Це про прошивку і місце героів у пантеоні.
Свого часу в університеті ми вивчали наших публіцистів ,які напряму формували світогляд українців. Це їх потім російська агентура розстрілювала або підривала, труїла і обпльовувала брехнею.
Так от є у Бандери добра стаття 1950 року "Українська національна революція, а не тільки протирежимний резистанс".
І там є таке, про ці бацили арестовичів і розмивання кордонів.
"Ворог розуміє, що самим фізичним винищуванням йому не зламати української революції, українського націоналізму. Тому він докладає всіх зусиль, щоб заатакувати самі джерела й головні внутрішні підпори його міці, конечно намагається нищити саму ідею українського націоналізму.
Проти націоналістичного руху, як в Україні, так і на чужині, большевики ведуть вперте намагання знищити його, розкласти. Але пряме атакування його з большевицьких позицій є безуспішне. Тому ворог намагається досягти своєї мети з допомогою тих проти-націоналістичних чинників і явищ, які існують в українському політичному житті за кордоном. Він старається різними способами використовувати їх для себе, підсилювати і спрямовувати на потрібні йому рейки. Бити націоналістичний рух таки українськими руками — це головна напрямна большевицької диверсії".
Про Бандеру скажу так -- це дитя своєї епохи і своє чистилище за різні рішення він пройшов сповна — його сестри змарніли в радянських концтаборах, а брати були закатовані нацистами. Точно не нам судити про його вчинки із нинішьої оптики. Утім -- коли я чую про намагання переписати історію і втюхати нам всяке гавно, то розумію, звідки вітер віє — оце і є талановиті російські наративи.
У нас свої виклики. І треба пройти їх максимально гідно, аби Бандера в раю не спитав: "І, що телепні, все просрали?"
А тим, хто уже зараз вішає борди -- я бажаю одного. Пролетіти над виборами, як фанера.