1. Санкції США завдали потужного удару по нафтовій і газовій галузі росії, ставлячи під загрозу до 20% її експорту.
- До санкційного списку внесено “Газпром нефть” і “Сургутнефтегаз”, які змушені згорнути операції до 27 лютого. Ці компанії експортували понад 4 млн тонн нафти щомісяця.
- Обмеження зачепили Московський і Омський НПЗ, арктичне родовище “Приразломное” та СПГ-заводи “Криогаз-Высоцк” і “Портовая СПГ”, що експортують 2,2 млн тонн СПГ на рік.
- Санкції спричинили зростання дисконтів на нафту, дефіцит танкерів, підвищення вартості фрахту та труднощі з оплатою. Удару зазнали й фінансові структури, такі як Сургутнефтегазбанк.
- Незважаючи на значний вплив на російський експорт, глобальна енергетична криза малоймовірна, оскільки США та Канада мають достатні резервні потужності.
- Санкції демонструють зниження впливу росії на світову енергетику і посилюють економічний тиск на Кремль.
2. росія провалила плани розвитку Північного морського шляху (ПМШ).
- У 2024 році вантажоперевезення ПМШ склали 37,9 млн тонн — лише половина від мети путіна у 80 млн тонн, озвученої у 2018 році.
- Попри заяви «Росатома» про рекорд, реальні результати виглядають скромно: транзитні перевезення досягли лише 3 млн тонн.
- У вересні «Росатом» в закритому порядку визнав провал і скоригував прогнози — до 2031 року перевезення можуть сягнути максимум 150 млн тонн замість обіцяних 200 млн.
- Провал ПМШ демонструє системну кризу російської економіки. Кремль витрачає ресурси на агресію, залишаючи стратегічні проєкти лише на папері.
3. російські державні ЗМІ переживають серйозний спад інтересу серед аудиторії.
- У 2024 році російські пропагандистські видання і телеканали втратили мільйони читачів і глядачів.
- Найбільші втрати зафіксувала «Комсомольская правда», яка за рік втратила майже третину своєї аудиторії – середня щоденна відвідуваність її сайту зменшилася з 6,5 мільйонів до 4,3 мільйона користувачів. Значно зменшилася й аудиторія «Московского комсомольца» (мінус 22%) та «Газети.ру» (мінус 14%). «РИА Новости» і «Лента.ру» втратили 12% і 11% відповідно. Також ТАСС зменшив свою аудиторію на 3%.
- Російські федеральні телеканали також не оминули втрати. НТВ втратив 13% глядачів, а «Первый канал», який колись вважався головним на російському телебаченні, опустився на п’яте місце за середньодобовою аудиторією, поступившись РЕН ТВ.
- Загалом із початку війни в Україні «Первий канал» втратив майже чверть своїх глядачів.
- Росіяни дедалі більше втомлюються від багатогодинних ток-шоу, де їх переконують в «успіхах» економіки, необхідності війни з Україною та навіть закликають до відновлення сталінських репресій.
- Водночас економічні проблеми, зростання цін та соціальна напруженість змушують багатьох шукати альтернативну інформацію. VPN-сервіси й доступ до незалежних джерел новин дають змогу дізнаватися правду, яка відрізняється від офіційної риторики Кремля.
- Державні ЗМІ поступово втрачають контроль над інформаційним простором. Навіть попри жорсткі заходи цензури та спроби подавати лише «правильні» меседжі, росіяни починають ігнорувати офіційну пропаганду.
4. У 2024 році у росії прострочена заборгованість за кредитними картками досягла рекордного рівня – 491 млрд рублів, що становить понад 11% від загального обсягу боргу за картками (4,4 трлн рублів).
- У листопаді кількість кредитних карт росіян із прострочкою понад 90 днів зросла до 7,65 млн штук, що відповідає 8% від усіх виданих карток (96 млн). Обсяг цієї простроченої заборгованості став найбільшим за останні роки.
- Росіяни змушені використовувати позикові кошти для фінансування повсякденних потреб. Проблемні кредити за картками становлять близько 30% усіх «поганих» боргів населення.
- Водночас загальна заборгованість за іпотечними кредитами, яка є найбільшим сегментом боргу перед банками, також демонструє зростання прострочень, але на нижчому рівні – 0,7%.
- Ситуація з проблемними споживчими кредитами, включно з картками, є більш напруженою: частка таких боргів становить 7,9%.
- Ці дані свідчать про зростаюче боргове навантаження та фінансову нестабільність, що може призвести до подальших економічних ризиків як для банківської системи, так і для домогосподарств.
5. росія стала другим постачальником зрідженого природного газу до Іспанії, випливає з даних енергетичної компанії Enagas.
- За 12 місяців країна закупила у рф еквівалент 72360 ГВт · год ЗПГ (21,3% від загальної кількості).
- Лідером поставок залишився Алжир із часткою 38,5% іспанського імпорту ЗПГ, на третьому місці — США (16,6%).
6. На дубайські компанії оформлено 55 танкерів “тіньового флоту” росії.
- Фінське видання Yle повідомляє, що на компанії, зареєстровані в Дубаї, оформлено щонайменше 55 танкерів, які належать до “тіньового флоту” росії. Ці судна використовуються для перевезення нафти в обхід міжнародних санкцій.
- Одне з таких суден, Eagle S, підозрюється у причетності до пошкодження підводного кабелю між Фінляндією та Естонією. Це викликало підвищену увагу до діяльності цього флоту.
- Окрім Дубая, “тіньові танкери” часто реєструються в Індії, Китаї та на невеликих острівних державах, де можна легко приховати реальних власників і кінцевих вигодоотримувачів.
- Тіньовий флот рф — ключовий елемент у схемах обходу санкцій, які забезпечують продаж російської нафти.
7. Кандидат на посаду канцлера Німеччини від AfD пообіцяла запустити “Північний потік” і повернути атомну енергетику.
- Кандидат від партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) Аліс Вайдель заявила, що у разі приходу до влади планує відновити роботу газопроводу “Північний потік”.
Основні заяви Вайдель:
- Запуск “Північного потоку” для забезпечення енергетичної безпеки.
- Демонтаж вітряних турбін, які, за її словами, шкодять екології та економіці.
- Повернення атомних електростанцій до енергетичної мережі та продовження їх роботи.
- Політикиня наголосила, що відмова від російського газу та перехід до “зеленої енергетики” завдають шкоди економіці Німеччини.
- Вайдель закликає до “енергетичного суверенітету” країни, відмовляючись від сучасної кліматичної політики уряду.
8. Консультації Єврокомісії з країнами-членами ЄС щодо 16-го пакету санкцій проти росії розпочнуться у вівторок, 14 січня , повідомляє польська радіостанція RMF.
- Під час обговорень учасники блоку висловлять свої пропозиції та побоювання, пов'язані з майбутніми обмеженнями.
- ЄК зможе подати проект санкційного пакету лише після всіх консультацій та має отримати одноголосне схвалення всіх членів ЄС.
- Польща, яка головує в ЄС із 1 січня, змінивши Угорщину, хоче, щоб новий пакет санкцій було прийнято у третю річницю воєнних дій в Україні — 24 лютого.
- У грудні Варшава разом із групою скандинавських та прибалтійських країн представила свої пропозиції щодо 16-го пакету санкцій.
- Серед вимог, зокрема, заборона на імпорт російського газу та зрідженого природного газу (ЗПГ), а також заборона на співпрацю з російською атомною галуззю.
Більше на https://t.me/Omelyan_News