Три роки війни в Україні показали абсолютну провальність радянської та російської концепції ББМ. БМП-1/2/3, БМД-1/2/3/4, БТР-70/80/82 та інші радянські та російські моделі бойових машин, що відповідають за доставку десанту на позицію, проведення штурмових дій та вогневу підтримку.
Гранично низький життєвий цикл, виживання самої машини і, як наслідок, екіпажу і десанту, а також, після ураження, здебільшого відсутність можливості відновлення, призвело до високих втрат у даної категорії, та надвисоких втрат особового складу.
Західні зразки техніки, завдяки більш продуманим технічним рішенням і високому показнику бронювання, за багатьма показниками випереджають російські зразки, навіть із сучасної лінійки, причому це стосується не тільки M2A2 Bradley і CV90, але й, здавалося б, морально застарілі M113, Mаrder1 .
Підприємства росії, що виробляють ББМ, Арзамаський і Курганський машинобудівні заводи, Волгоградський тракторний завод і зайняті у модернізації та відновленні радянської техніки, вийшли на пікові показники виробництва, все одно не здатні компенсувати щомісячні втрати саме виробництвом нової техніки.
Радянська ж техніка на складах закінчується, а що залишилася, не дозволяє через технічний стан відновлювати її та компенсувати втрати так само швидко, як у 2023 та першій половині 2024 року.
Власне, закладена в основу ББМ ще за радянських часів відстала і безперспективна концепція, призвела до того, що через десятиліття багатотисячний парк ББМ не витримав випробування трирічною війною не з країнами НАТО, а з однією лише Україною.
