Це істота з депутатським мандатом, яка сиділа багато років у профільному комітеті війни. Більше того — не десь там у маленькій маргінальній партії, а в цілій монокоаліції влади.
Істота кепкує з убивства військовослужбовця в Пирятині, який на секундочку до роботи в ТЦК був якраз бойовим офіцером.
Істота щодня дарує приводи для тем російської пропаганди. І заголовків у нікчемних статтях на західну аудиторію про те, як Україна «сиплеться на фронті».
Колись в інтервʼю потвора розказувала, як хотіла бути художницею, але батьки-мажори наполягли на медичному. Чесно — краще би вона малювала крилатих щурів аніж лізла в очорнення армії.
Минули години від убивства в Пирятині і підриву гранати в ТЦК Рівного — і що ми бачимо, мовчання від Головнокомандувача верховного. Та гівномети.
Нічо, сто років назад такі руді українці не хотіли йти в армію УНР. Трошки часу — і їх побажань уже ніхто не питав. Мовчки їли дітей в часи Голодомору, а ті діти, які вижили — пішли форсувати Дніпро, як зрадники.
Попри всі тріщини — армія зберігає надвисокий рейтинг, який упав за три роки хіба на кілька одиниць. Це бачать наші політичні очільники, які мріють про великі електоральні перемоги.
Тим паче — свіже вʼю Кіта Келлога дає розуміння, які сигнали лунають для влади. Що щойно буде укладена хоч якась угода про перемирʼя — всі на вибори:
«Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це дуже важливо. Я думаю, що це добре для демократії. У цьому краса міцної демократії, що у вас є більше, ніж одна людина, яка потенційно може балотуватися».
Думаю, деякі мужі в зелених піжамах задумались, щоб на вибори має іти не «більше, ніж одна людина».
Для Мар*яночки і Ко скажу так -- проведення мобілізації то є виключно пріорітет Верховного головнокомандувача і пряма зона його відповідальності. Але ми всі добре пам*ятаємо страшний страч, який він влаштував на чіткі пропозиції Генштабу і Залужного восени 2023 року. Впритул до брудного звільнення.
Натомість резинові зіни із інстаграму і всякі там ударниці дубайських шоколадів обіцяли каву в Криму і дуже швидкий мир без напрягу. Тепер -- і мобілізація напружена, і фронт бряцає на адмінкордонах Дніпропетровщини. І кави в Криму точно не буде. Критичне завдання -- зберегтись, як суверенна держава і адекатно готуватись до нового етапу війни з нормальним новим урядом.
