Kоли говорять, що Україна під час війни отримала 200 мільярдів на підтримку армії – це неправда. <…> Ми отримали більше 70 мільярдів – 76, щось таке. Це велика допомога, але це не 200 мільярдів, - Зеленський в інтервʼю Associated Press.
Я не про гроші, бо ж звідки нам знати, чому така шокуюча різниця у цифрах.
Я про подачу інформації.
Будь-який менеджер, який сидить гарячій лінії дзвінків від клієнтів - чи то фонд, чи то журнал, чи то БАДи, чи будь-що інше - як «Отче наш» знає, що вислів «я не знаю» не вживається за жодних умов!
Це показник наднизької підготовки навіть такого некваліфікованого працівника і репутаційні втрати для компанії.
Говори будь-що, але не «не знаю».
- Я є спеціалістом у іншій сфері, але я передам ваше питання колегам, які достеменно знають відповіді на ваші питання. Залиште номер телефону, вам подзвонять і кваліфіковано проконсультують , - щось таке.
Цілий президент.
Цілий президент уже шість років.
Цілий президент воюючої країни уже шість років. Коли приходять час відповісти на головне питання - про гроші - своїм неповторним тембром видає: «я не знаю»
Це і про «кваліфікацію працівника», і про репутацію країни.
З тієї ж опери: десь так. «Ми отримали більше 76 млрд, десь так…»
Яке десь так, горе гірке? Хто йому готує інформацію? Хто йому підсовує якісь папери?
«Він научиться!»
Дайте йому ще пʼять років, ще одну Україну і ще 200 мільярдів.
•
Натрапила на це архівне відео і згадала 21 квітня 2019-го року. Ввечері з відчуттям якогось абсолютного отупіння слухаю результати виборів.
Дзвонить тато:
- Дивишся? Оце наробили! Оце скоро буде…
Я по-різному намагаюся аналізувати недавні події, аби зрозуміти те, що відбулося і відбувається.
Для себе зрозуміти, бо ж «треба жити, якось треба жити».
Але всі мої роздуми і пошуки відповідей марні.
Я не зрозумію ніколи. Ніколи не зрозумію, як величезна кількість людей могла розумово самовбитися, щоб ось таке зробити з країною.
