Навколо історії СРСР існує безліч міфів. Один з них міцно прижився навіть серед демократичної спільноти, мовляв, перед війною Сталін репресіями "обезголовив" Червону Армію. Більшу частину командного складу було розстріляно або відправлено у концтабори. То була одна з головних причин поразок у 1941-1942 роках. Поки не зросла нова "плеяда" генералів, які навчилися воювати.
Це абсолютна брехня, яку вигадали самі ж комуністи вже у 80-ті роки. Убивали двох зайців - приховували справжні причини розгрому РСЧА у 1941 році та валили усі злочини на Сталіна, мовляв, це він та його спадкоємці винні, а ми - нова "плеяда", дайте нам ще порулити.
Насправді репресовано було менш ніж 7 % командирів та комісарів. І серед них були такі "генії стратегії" як тупий, але самозакоханий Тухачевський (з якого у 80-ті ледь не Наполеона, Клаузевіца і Ганнібала в одному флаконі зробили), безграмотний бездарний Уборевич, який свого часу закінчив прискорені курси артилерійського училища, не менш "геніальний" Якір, котрий узагалі не мав військової освіти навіть на рівні молодшого лейтенанта.
Натомість у 1937 році в РСЧА служили нові молоді таланти: Антонов, Василевський, Жадов, Малиновський, Кузнецов, Власов (ага, той самий, він, до речі, вважався одним з найталановитіших), Пухов, Опанасенко, Баграмян...
А в чому справжні причини небаченого у світі за масштабами та ганьбою погрому, який надпотужній Червоній Армії влаштували німці, які мали мізерну у порівнянні з СРСР кількість застарілих слабеньких танків, які горіли, мов сірники?
