"Кожний з нас САМ обирає, чи бути йому проданим, зданим, знехтуваним, зрадженим" - Олена Кудренко

Брати приклад з Трампа в зневазі до опонентів та здорового глузду - погана ідея. Бо Америка при Трампі огидна, а Росія нікуди не ділася. Якщо в США - "американські гірки", на росії- "русская рулєтка", то завжди найкращим вибором було би показати свою перевагу. Інакшість. А вона в тому, щоб бути класною, сильною за характером, договіроздатною та надійною для союзників країною.

Не перетворюватись ні на одного, ні на другого, а бути собою, але найкращою версією себе. Натомість ми дивимось це огидне шоу з огидними головними героями, де, маючи ТАКУ історію, ТАКУ культуру, ТАКУ ціннісну основу, а головне - ТАКУ армію, причому не систему, а її сутність, - ми змушені червоніти від сорому та й огиди.

Я дійсно вважаю, що результати цієї війни вимальовуються такі, якими вони виглядають станом на сьогодні - від дилетантства.

Люди, які не поважають ні країну, ні себе, добряче насміялися свого часу, а тепер ховають голови в пісок. Так, можна жити на краєчку того, що нам залишається і робити вигляд, що все добре. Але дітей готувати до еміграції. Можна виїхати самим, але не стати ніким на чужині, якщо ти ніким не був на Батьківщині. Ніким - тобто байдужим. Тобі не боліло, не болить і не буде боліти. Тобі не буде боліти й за нову свою країну.

Натомість з хорошого - кожний з нас САМ обирає, чи бути йому проданим, зданим, знехтуваним, зрадженим. Кожний з нас САМ створює собі характер, середовище, можливості, майбутнє.

Я не хочу тут ні росіян, ні американців. Так, у мене така емоційна позиція. Мені невимовно шкода, що ми настільки цінні, що нас розривали всю нашу історію, і зараз дрібні люди бачать себе й надалі керуючими величною країною. Але ключове слово - "цінні".

Від цього й будемо відштовхуватись.

Бо кожного ранку, якщо живі, ми ще маємо шанси. Кожний на своєму фронті, і в цілому на загальному, допоки на цій землі ще є українці.