"Завжди можна лишатись оптимістами" - Сергій Фурса

Чемпіоном цього тижня по праву можна вважати російський фондовий ринок, продемонструвавший справжнісіньке ралі. В Москві і околицях у четвер відкривали шампанське, чи може пили горілку з горла, святкуючи те, що на їх думку їх ставка на Трампа зіграла. Рубль посилився до 90 рубля за долар, додавши майже 10% за останні кілька тижнів. Росіяни святкували дзвінок, який, фактично, завершив ізоляцію Путіна і дав надію на те, що Москва скоро повернеться в світову економіку, послабить санкції і навіть, може, зможе трошки поуправляти світом. Принаймні, поки дорослі не бачать. Які з цих надій справдяться насправді сказати важко, але раніше їх не було зовсім. І тільки майстерність переговорника Трампа відновила російський оптимізм. Чергова перемога у ряду з повернення пластиковий трубочек, перейменування мексиканської затоки і закриття гендерно нейтральних туалетів у Білому домі. Що ховається за цією формою, поки що не ясно, тим більше російський транскріпт дзвінка був не такий оптимістичний, та й суть перемовин поки що залишається загадкою. А оточення Трампа наступні два дні намагалися виправити справлене враження, посилаючи у бік Росії меседжі сили наче вони справжні республіканці. Можливо у Трампа є хитрий план затягнути Путіна в Саудівську Аравію, де знають, як можна непомітно розрізати людину на багато шматочків. Завжди можна лишатись оптимістами.

Американські індекси не продемонстрували значних змін по результатам тижня. Оптимізм стримувався даними по інфляції у США, яка раптом значно прискорилась у січні. Цю битву Трамп поки що не виграв. Виявилось, що президент мало як впливає на вартість курячих яєць, щоб там не думали виборці. Це сильно вдарило по ринку облігацій, хоча ринок акцій намагався тримати обличчя, фокусуючись на корпоративній звітності. А в кінці тижня так і в принципі продемонстрував силу, переосмисливши деякі інфляційні дані і не знайшовши в них сильної зради. В результаті, індекс S&P500 у п’ятницю відкривається з відмітки 6115 пунктів, що на 30 пунктів вище, ніж тиждень тому. Окремою розвагою в США залишається слідкування за Ілоном Маском. На цьому тижні не перша, але й не друга людина в Вашингтоні спробував продемонструвати справжню олігархічну міць, викупивши лідера в галузі штучного інтелекту. І навіть запропонував майже 100 млрд доларів за це. Проте був красиво посланий Альтманом. І тепер цікаво, чи прийде до останнього ФБР, поклавши обличчям в пол, чи все ж таки деякі ознаки демократії і інституційної незалежності в США ще збереглись. Поки вони переважно капітулюють, як американськи парламентарі, голосуючи за призначення чи то фанатки Путіна і Асада на посаду головної по розвідці, чи то антивакцинатара, чий мозок став жертвою невідомого науці звіра, на посаду головного по охороні здоров’я.

Європейські ринки, на відміну від європейських політиків, також цинічно раділи потенційному завершенню війни в Європі без прив’язки до того, як саме вона завершиться. Німецький індекс DAX оновив черговий історичний максимум. Можливо, сподіваючись, що ряд німецьких компаній скоро знову відчують запах російського газу. Сама вартість газу на даний моментів Європі піднялась вище 500 доларів за тисячу кубометрів. Тут допомогли і морози, які нарешті прийшли, нагадавши, що все ж таки зима. І російські атаки на український видобуток, що посилює попит в ЄС через потребу у більшому імпорті газу. Навіть посіпака Путіна і італійських мафіозі ФІзо збудився і почав шантажувати Україну зупинкою європейського транзиту на тлі очевидного дефіциту, який виник в Україні, засвідчивши, що стратегія проходження зими без імпорту на мінімальних обсягах газу у сховищах виявилась не дуже вдалою. А от ціна на нафту лишається на диво стабільною. Залишаючись весь тиждень біля 75 доларів за барель бренту.

В українському сегменті єврооблігацій ефект магічного дзвінка Трампа і Путіна виявився не таким сильним. І по результатам наступного торгівельного дня ціни не надто змінились, хоч і спробували спочатку зростати. Проте потім чи то почалася фіксація прибутку, тим більше, що спекулянти люблять купляти на чутках, а продавати на новинах. Чи то публікації в західній пресі, де не ховаючись проводили паралелі між Мюнхєном 1938 року і Мюнхєном 2025 року, вплинули на настрій інвесторів. В результаті, за тиждень суверенні єврооблігації додали в середньому всього лишень 2 пункти. Що звучить непогано, але тьмяніє на тлі російського раллі. Плюс мінус такі самі результати продемонстрували і корпоративні єврооблігації. Але настрій інвесторів зберігається на дуже позитивному рівні, перебуваючи в очікуванні дива від Трампа. Набагато жвавіше торгувалися українські акції, де ще далеко до фіксації прибутку. Навіть Феррекспо купляли, забувши про проблеми з рідкісноземельним щебнем, за який компанія буде розраховуватись до кінця своїх днів якщо програє суд поліції, і не звернувши увагу, що Жеваго потрапив під чергову порцію санкцій.

Хоча, звісно, головним героєм в цій історії із санкціями став президент Порошенко, потрапляння під санкції якого не можна трактувати інакше як політичні репресії. Останні мали б більше напрягти інвесторів, бо трошки суперечать демократичним традиціям і не відповідають шляху України до ЄС, скоріш нагадуючи сучасний шлях Грузії, який точно не веде у напрямку Європи, проте поки новина про них загубилась у цунамі інформаційних повідомлень від Трампа. Як і не приділили багато уваги ініціативам в стилі економічних гігантів Лукашенко і Уго Чавеса по контролю над цінами ліків, що також було прийнято на засіданні РНБО. Добре, що це стосувалось не всіх ліків, то ж деякі медикаменти в українських аптеках мають залишитись. На внутрішньому ринку залишається штиль. Мінфін звів до мінімуму залучення на внутрішньому ринку, проводячи аукціони вже чисто формально. На тлі очікуваного зростання ставки від НБУ дохідність ОВДП, які прийнятні для Мінфіну, не цікаві для ринку і навпаки. А НБУ точно підніме ставку і черговим підтвердженням цього стали данні про інфляцію за січень, яка досягла 12,9%. Добра новина хіба що в тому, що цей рух був очікуваний і неприємного сюрпризу, із ще більшим прискоренням цін, не відбулося. А гривня стабілізувалася близько до рівня 41,7-41,8 гривень за американський долар. При цьому вуличний курс перестав в принципі відрізнятися від офіційного. Що виглядає як іспанський сором для чорного ринку.