"Європейські країни розійшлися в думках щодо введення військ в Україну" - Юрій Ніколов

«Сказочниє далбайоби». Ось це і є відповідь лідерів Європи на плювок Венса-Трампа.

Американці чітко сказали: «Ми йдемо з Європи, Україна – це ваш головняк і по бабкам, і по зброї, живіть як хочте, нехай навіть Путєн загарбає берліни з лондонами – нас то не їбе ні грама, ми далі воюватимемо з китайцями і демократами, зайняті вобщем».

І європейці, яких Макрон вчора зібрав терміново показать свою силу, лєгко і непринуждьонно облажались як тільки могли. Не домовились ні до чого. Навіть британець, який обіцяв відправити в Україну якусь жменю солдатів, заявив що без американської підтримки то фігня.

В общім, я розумію чому Трамп не покликав нікчемних європейців в Аравію на тьорки з рашистами. І я не дуже розумію в кому з європейців шукати заміну американських поставок зброї і розвідданих зі старлінками, коли закінчаться байденівські обязи. А це буде вже в районі весни-літа.

Європейські країни розійшлися в думках щодо введення військ в Україну

Європейські країни розійшлися в думках щодо введення військ в Україну на кризовій зустрічі, яка мала на меті досягти консенсусу щодо того, як реагувати на мирні переговори президента США Дональда Трампа з Росією.

Лідери Німеччини, Італії, Польщі та Іспанії, які зібралися на саміт у Парижі в понеділок у другій половині дня, висловили небажання відправляти миротворчі сили в охоплену війною країну, через кілька годин після того, як Великобританія запропонувала «поставити чоботи на землю».

Зустріч, на якій, як сподівалася Франція, також будуть розроблені плани, що допоможуть європейським країнам збільшити витрати на оборону, приймав президент Еммануель Макрон, і в якій взяли участь лідери шести інших країн ЄС, Великобританії, а також офіційні особи з НАТО і ЄС.

Макрон і Трамп говорили до і після паризького саміту.

За словами офіційних осіб, поінформованих про зустріч, Франція запропонувала «сили заспокоєння», які будуть розміщені за майбутньою лінією припинення вогню в Україні, а не на ній.

Але у своїх коментарях після саміту канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав дискусію про розгортання військ «вкрай недоречною», оскільки війна все ще триває.

«Дискусія є абсолютно передчасною, і зараз не найкращий час для неї», - сказав Шольц, який має загальнонаціональні вибори в неділю і вже давно обережно ставиться до питання про відправку солдатів в Україну.

Він сказав, що «трохи роздратований» цією дискусією, назвавши її «незрозумілими дебатами в невідповідний час і на невідповідну тему».

Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні заявила колегам-лідерам, що вона вагається щодо відправки європейських військ в Україну, назвавши це «найскладнішим і найменш ефективним» з різних варіантів, за словами людей, поінформованих про її висловлювання.

Прем'єр-міністр Великобританії сер Кейр Стармер заявив, що він «готовий розглянути питання про введення британських військ в Україну разом з іншими, якщо буде досягнута міцна мирна угода».

Однак він додав: «Повинна бути підтримка з боку США. Гарантія безпеки з боку США - єдиний ефективний спосіб стримати Росію від повторного нападу на Україну».

Стармер підтвердив, що зустрінеться з Трампом у Вашингтоні наступного тижня, а після повернення проведе подальші переговори з європейськими лідерами.

Макрон заявив, що найближчими днями продовжить консультації з європейськими партнерами як щодо допомоги Україні, так і щодо розбудови власних збройних сил.

«Ми хочемо міцного і тривалого миру в Україні, - додав він. «Ми будемо працювати з усіма європейцями, американцями та українцями. Це ключ до успіху».

Європейські союзники Вашингтона поспішають відреагувати на шокуючу заяву Трампа про мирні переговори з Росією, які мають розпочатися у вівторок в Саудівській Аравії. Президент США також зажадав від європейських країн більше витрачати на оборону.

У деяких європейських столицях побоюються, що Трамп незабаром умиє руки від України і вимагатиме від континенту забезпечення безпеки країни після будь-якого припинення вогню, що означає виділення фінансових і військових ресурсів, які значно перевищують нинішній рівень.

Після зустрічі Велика Британія, Німеччина, Італія та Польща також висловилися за те, щоб США продовжували брати участь у забезпеченні безпеки України.

Кремль привітав переговори зі США в Ер-Ріяді, які не включатимуть Україну, як крок до відновлення повноцінних двосторонніх відносин з Вашингтоном і припинення війни.

Але президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок, що Київ не визнає результатів будь-яких переговорів, з яких він буде виключений.

Кіт Келлог, посол Трампа в Україні, пізніше заявив, що «ніхто» не буде нав'язувати рішення Зеленському як «обраному лідеру суверенної нації». Макрон розмовляв із Зеленським після саміту в Парижі.

Один британський чиновник відмахнувся від небажання деяких європейських країн запропонувати війська для підтримання режиму припинення вогню в Україні, сказавши «Нам не потрібно, щоб усі сказали «так», достатньо, щоб їх було достатньо».

Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що вона «відкрита для обговорення багатьох різних речей», таких як розгортання військ.

«Але я також хотіла б підкреслити, що є дуже, дуже багато речей, які необхідно прояснити, перш ніж ми дійдемо до цієї ситуації, тому що ми говоримо про безпеку наших власних чоловіків і жінок», - додала вона.

Іспанія висловила скептицизм щодо введення військ в Україну до Паризького саміту.

«Наразі ніхто не розглядає можливість введення військ в Україну», - заявив Хосе Мануель Альбарес, міністр закордонних справ Іспанії.

Хоча Польща збільшила витрати на оборону з початку війни в Україні і займає яструбину позицію щодо необхідності захисту Європи від Росії, прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що Варшава не готова відправити війська.

Він применшив розбіжності, які були продемонстровані на зустрічі, заявивши, що всі європейські країни усвідомили, що вони повинні посилити свої збройні сили.

«Була досягнута згода і одностайність у тому, що значне збільшення витрат на оборону є абсолютно необхідним», - сказав Туск.

Лідери на паризькій зустрічі обговорили, як фінансувати посилення європейського оборонного потенціалу, можливо, за рахунок спільних запозичень або інших методів «інноваційного фінансування», які Франція назвала «інноваційними».

Макрон закликав ЄС взяти участь у спільних запозиченнях, щоб зменшити свою залежність від американських військ і озброєнь, хоча Німеччина і Нідерланди виступили проти цього.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила в п'ятницю, що запропонує столицям ЄС тимчасово пом'якшити правила блоку щодо дефіциту для збільшення витрат на оборону.

Шольц підтримав ідею «положення про втечу» від правил ЄС щодо дефіциту, але не підтримав спільні запозичення.