Це стаття у виданні "The Hill". Вона вийшла під заголовком "Божевільний київський король: чому Зеленський не може дозволити собі закінчити війну". Вона про те, що Зеленський схиблений на владі. І найгірше, що ця стаття не замовлена Кремлем, а з'явилася як реакція на ставлення до Зеленського в Вашингтоні. А ще це не остання подібна стаття, яку ми побачимо найближчим часом. Ця стаття та стаття у The Sunday Times про агентів ФСБ, які допомагали Зеленському виграти президентські вибори, це лише перші ластівки. Слова Зеленского про добрі стосунки с новою Адміністрацією США розбиваються об реальне ставлення Трампа до Зеленського та подібні статті, які не випадково з'являються саме зараз. Мовчання та ігнорування не допоможуть. Зеленському треба шукати комунікації з Білим домом, не псувати стосунки з американцями ще більше та розуміти, що робити, щоб виправити ситуацію. Але я маю сумніви, що він здатний на це. Бо для вирішення проблеми тут потрібен підхід політика, а не шоумена.
В статті Зеленського порівнюють з відомими політиками та проводять аналогії з їх вибором. Ні, його порівнюють не з Черчіллем чи з Де Голлем, а з... Саадамом Хусейном, Муаммаром Каддафі та Робертом Мугабе. І це погано не лише для Зеленського, а й для України. Тому що читаюча публіка буде проводити аналогії з Україною і це ніяк нам не на користь. От як це виглядає в статті:
"Зовсім недавно Саддам Хусейн утримував свою диктатуру ще довго після того, як Ірак був побитий санкціями і міжусобицями, керуючи спустошеною країною, замість того, щоб відмовитися від контролю.

Муаммар Каддафі міг би попросити притулку і врятувати Лівію від кривавого колапсу, але його его вимагало боротися до кінця, в результаті чого його витягли на вулицю і стратили.
Роберт Мугабе грабував Зімбабве, поки його народ голодував, розтягнувши своє правління на десятиліття, поки навіть його власна партія не змогла більше терпіти руїни.
Зеленський приєднується до довгої низки лідерів, які ставлять власний добробут вище за добробут своїх народів."
А висновки робіть самі. Не раджу казати, що все це вкид, фейк чи російське ІПСО. Це буде дитячою позицією. Лише діти вважають, що якщо накритися ковдрою, то чудовиська зникнуть. Дорослі знають, що якщо ігнорувати проблеми, то стає лише гірше. Ігнорувати не варто. Необхідно шукати рішення.