1. Російський алмазний гігант “АЛРОСА” на межі кризи: виручка падає, борги зростають.
- Російська алмазна компанія “АЛРОСА” опинилася у глибокій кризі через санкції та втрату ринків.
За підсумками 2024 року:
- Виручка впала на 26%, до 239,1 млрд рублів.
- Чистий прибуток скоротився на 77%, до 19,3 млрд рублів.
- Чистий борг зріс майже втричі, до 107,91 млрд рублів.
- Фінансова стійкість під загрозою: коефіцієнт борг/EBITDA досяг 1,37x.
- Санкції та міжнародна ізоляція завдають потужного удару по російському алмазному бізнесу. Колись світовий лідер, “АЛРОСА” стрімко втрачає позиції, що є черговим свідченням економічного спаду в росії.
2. Росіяни масово не справляються з виплатами по іпотеці, і сума прострочених боргів б’є історичні рекорди.
- За 2024 рік вона зросла на 63% і досягла 95 млрд рублів, тоді як загальний обсяг іпотеки збільшився всього на 7% – до 19,2 трлн рублів.
- Причина – масова видача кредитів у попередні роки на тлі програми пільгової іпотеки під 8%.
- У 2023 році загальний обсяг іпотечних позик зріс на 4,2 трлн рублів, у 2022-му – на 2,1 трлн.
- Російські банки отримали максимальний за всю історію обсяг простроченої заборгованості, що може стати серйозною проблемою для фінансової системи росії.
3. росія звітує про зростання профіциту зовнішньої торгівлі, проте реальні причини цього явища свідчать не про силу економіки, а про її кризу.
- Основний внесок зробило скорочення імпорту на 0,8%, що говорить про зниження споживчого попиту та проблеми з постачанням товарів.
- Експорт же зріс лише на 2%, до $433,9 млрд, що далеко від рекордних показників минулих років.
- За даними митної служби рф сальдо зовнішньої торгівлі у 2024 році склало $140 млрд, при цьому експорт—$425,3 млрд, імпорт—$285,3 млрд. Загальний зовнішньоторговельний оборот зріс на 0,9%, до $716,9 млрд, що не є суттєвим досягненням на тлі санкційного тиску.
- росія все більше стає залежною від обмеженого кола покупців своїх ресурсів, тоді як скорочення імпорту вказує на деградацію внутрішнього ринку та зниження доступності технологій і обладнання.
4. Санкції США завдають чергового удару по російському енергетичному сектору.
- Через обмеження зупинили експорт дві установки зі скраплення газу – «Криогаз-Высоцк» («Новатэк») і «СПГ-Портовая» («Газпром»).
- «Криогаз-Высоцк» востаннє відправив СПГ 18 лютого, вантаж розвантажено в Бельгії 22 лютого.
- «СПГ-Портовая» припинила відвантаження ще в січні.
- Танкер Pearl та газовоз «Великий Новгород» стоять на якорі у Фінській затоці через санкційні обмеження.
- США зобов'язали завершити всі операції на цих підприємствах до 27 лютого.
- Це ще більше ускладнює для росії можливість заробляти на експорті газу, посилюючи економічний тиск і скорочуючи фінансування військової агресії.
5. Туреччина відмовляється від російської нафти: постачання впали в 4 рази.
- Після посилення санкцій США Туреччина майже в 4 рази скоротила імпорт російської нафти.
- У лютому постачання Urals з портів рф знизилися до 0,42 млн тонн проти 1,56 млн тонн у січні, що стало мінімумом з грудня 2022 року.
- Головний турецький нафтопереробник Tupras повністю відмовився від Urals, вимагаючи відповідності санкційним обмеженням, зокрема ціновій стелі $60 за барель.
- Турецькі НПЗ активно переходять на африканську нафту: імпорт Es Sider та Amna з Лівії у лютому зріс до 0,36 млн тонн (проти 80 тис. тонн у січні), а закупівлі нігерійської Forcados Blend досягли 0,26 млн тонн, що є рекордом з 2020 року.
- Це ще один серйозний удар по нафтовому експорту росії, яка втрачає важливий ринок через санкційний тиск та розвал «тіньового флоту».
6. Санкції США скорочують постачання російської нафти до Індії.
- Індія скорочує закупівлю російської нафти через жорсткі санкції США.
- У лютому імпорт сирої нафти з росії до Індії впав на майже 15%, до найнижчого рівня з січня 2023 року.
- Обмеження США підірвали можливості Москви постачати нафту, спричинивши нестачу флоту та зменшення кількості трейдерів, готових працювати з російськими вантажами.
- Індія швидко переорієнтується на альтернативних постачальників, зокрема на Ірак (+8,3%), а також нарощує імпорт із Нігерії, Анголи, Мексики та Колумбії.
- росія втрачає позиції на одному з ключових ринків, і тенденція до скорочення експорту лише посилюється.
7. Україна покращує позиції у рейтингу свобод, тоді як росія залишається серед найгірших.
- Freedom House оновив світовий рейтинг політичних та громадянських свобод. Україна піднялася до 51 бала зі 100, що на 2 бали більше, ніж минулого року.
- Водночас росія опинилася на 183-му місці з 208, отримавши лише 12 балів – нижче більшості африканських країн.
Україна vs росія у рейтингу свобод:
- Україна – 51 бал (+2 бали)
- росія – 12 балів (тоталітаризм, репресії, фальсифікації виборів).
8. Попри санкції США, російська нафта може повернутися в Китай: власники танкерів шукають вигоду.
- росія, попри жорсткі санкції США, може частково відновити поставки нафти до Китаю.
- Причина – танкери, що не потрапили під обмеження, почали приєднуватися до перевезень, адже високі фрахтові ставки зробили ці рейси надзвичайно прибутковими.
- Тіньова торгівля жива: щонайменше 17 танкерів, які не перебувають під санкціями, стали на маршрут постачання російської нафти до Китаю.
- Фрахтові ставки виросли втричі – це спровокувало активний перехід суден з інших маршрутів, зокрема з Балтики, щоб отримати максимальний прибуток.
- Китай не відмовляється повністю, але змушений діяти обережно – деякі порти тимчасово припинили приймати танкери, які можуть порушувати санкційні обмеження.
Втім, ризики зростають:
- Санкційний контроль посилюється, і будь-яка угода з Москвою може обернутися проблемами для судновласників.
- Збільшення експорту може бути тимчасовим, адже США та їхні союзники уважно стежать за схемами обходу санкцій.
- Китай диверсифікує поставки, збільшуючи імпорт нафти з Африки та Близького Сходу.
- росія все ще намагається знайти лазівки для продажу своєї нафти, але кожна така схема дедалі більше ускладнюється, а довгострокові перспективи експорту залишаються невизначеними.
9. США збільшили експорт ЗПГ у 2024 році, головним напрямком залишилася Європа.
- Загальний експорт ЗПГ зі США у 2024 році склав 123,5 млрд куб. м, що на 0,6% більше, ніж роком раніше.
- Європа – головний ринок, на який припало 53% усіх поставок (66,5 млрд куб. м).
- Азія отримала 43,2 млрд куб. м ЗПГ, що становить більше третини від загального обсягу.
- Найбільші імпортери американського ЗПГ: Нідерланди – 13,1 млрд куб.м; Франція – 10 млрд куб. м; Японія – 9,5 млрд куб. м; Південна Корея – 8,2 млрд куб. м; Індія – 7,2 млрд куб. м.
- На ці країни припало майже 40% усіх поставок.
- У грудні 2024 року експорт зріс на 9% порівняно з листопадом і склав 11,6 млрд куб. м.
- США продовжують нарощувати поставки ЗПГ до Європи, зміцнюючи свої позиції на глобальному енергетичному ринку.
10. Німецька промисловість хоче повернення російського газу, але це нереально
- Деякі німецькі компанії, особливо на сході країни, сподіваються на відновлення постачань російського газу після завершення війни в Україні. Однак це малоймовірно, оскільки Європа вже відмовилася від залежності від Москви.
- За три роки ЄС розбудував альтернативні шляхи постачання: СПГ-термінали, контракти зі США, Норвегією та Близьким Сходом.
- Повернення до російського газу означало б визнання помилки, на що Європа не піде.
- Великі енергетичні компанії, як Uniper і OMV, уже розірвали зв’язки з “Газпромом”.
- Попри бажання окремих німецьких підприємств, політична реальність та енергетична стратегія ЄС роблять повернення російського газу практично неможливим.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
