1. Черговий успішний удар українських дронів по нафтопереробній інфраструктурі росії підтверджує вразливість російської економіки та глибоку нестабільність всередині країни.
- Вночі 3 березня в Уфі після серії вибухів загорівся місцевий НПЗ. Місцеві жителі чули шум дронів перед атаками, а на записах з камер відеоспостереження зафіксовано точне влучання по установці гідроочистки Л-24-7, що критично важлива для переробки дистилятів.
- Також пошкоджено два резервуари РВСП-3000 для зберігання нафтопродуктів, третій резервуар РВСП-2000 детонував, а два трубопроводи подачі сировини зруйновані.
- Попри запевнення російської влади про «відсутність загрози», факт атаки в глибокому тилу, на одному з ключових підприємств, демонструє неспроможність рф забезпечити безпеку власної паливної інфраструктури, що напряму впливає на експорт і внутрішнє постачання нафтопродуктів.
- Міністерство оборони рф традиційно відрапортувало про збиті дрони, але про сам удар у столиці Башкортостану воліє мовчати.
2. Війна росії проти України продовжує руйнувати повсякденне життя росіян — опитування Russian Field підтверджує поглиблення соціально-економічної кризи в рф.
- 29% росіян змушені визнати, що війна безпосередньо вдарила по їхніх доходах, спричинила стрімке зростання цін та значно знизила рівень життя.
- 21% страждають від погіршення психічного здоров'я та емоційного виснаження на фоні постійної напруги та страху перед майбутнім.
- 9% мають близьких, яких Кремль кинув на фронт, ризикуючи їхніми життями заради агресивних амбіцій влади.
- 5% відкрито говорять про атмосферу нестабільності, невизначеності та відсутності перспектив.
- Попри пропаганду, що нав'язує "нормальність", лише 28% стверджують, що війна не торкнулася їх напряму — хоча реальність показує, що деградація торкнулася практично кожної сфери життя. Загальне погіршення рівня життя за три роки війни:
- 41% визнають, що рівень життя їхніх родин помітно впав, і ця цифра продовжує зростати.
- 47% не бачать змін, що швидше свідчить про те, що життя залишилося на однаково низькому рівні.
- Лише 11% вказали на покращення, що виглядає радше як виняток для наближених до влади або військового бізнесу.
- Про уявну "стабільність" говорять здебільшого жінки та люди похилого віку, які, ймовірно, найбільше піддаються державній пропаганді. Натомість чоловіки та громадяни активного віку (30–59 років), які відповідають за забезпечення сімей, все частіше говорять про реальне погіршення ситуації.
- Російська агресія обернулася затяжною економічною кризою, моральною деградацією суспільства та втратою майбутнього для мільйонів людей.
3. 95% критичної інфраструктури росії досі працює на іноземному ПЗ.
- Попри санкції, заборони та політику імпортозаміщення, російські об'єкти критичної інформаційної інфраструктури (КІІ) — держоргани, банки, лікарні, телеком і логістика — продовжують масово використовувати західне програмне забезпечення.
- За підсумками 2024 року, іноземні рішення використовуються на 95% об'єктів КІІ рф, з них: - на 40% встановлені комерційні західні платформи (IBM Netcool, Splunk, Micro Focus Ops Bridge, Microsoft Scom, Prometheus, Grafana); - близько 80% застосовують open source рішення, розроблені за кордоном, з яких 85% — Zabbix, що став «де-факто стандартом» для моніторингу.
- російське ПЗ залишається малозатребуваним: його закупили для 55% об'єктів, але в основному «для галочки» або для тестів. Лише 10–20% КІІ працюють майже повністю на вітчизняних системах.
- Навіть попри загрозу санкцій і фактичний root-доступ іноземного ПЗ до критичних серверів, баз даних та мереж, рф не поспішає від нього відмовлятися. З 2025 року в росії діє закон, що забороняє іноземне ПЗ на КІІ, але реальні зміни поки мінімальні.
- Висновок: попри риторику імпортозаміщення, санкції й загрозу відключення, рф продовжує критично залежати від західного ПЗ, не маючи готових замін і кадрового ресурсу для їх впровадження.
4. Китайський AliExpress обмежив продаж комп'ютерних комплектуючих для росії.
- Користувачі з рф помітили, що з каталогу AliExpress практично зникли комп'ютерні комплектуючі — материнські плати, відеокарти, процесори та інше обладнання стали недоступними при вході з російських IP-адрес.
- У каталозі залишились тільки поодинокі позиції від продавців із низьким рейтингом, завищеними цінами та відсутністю замовлень.
- Офіційних коментарів від AliExpress поки що немає. Неясно, чи це технічний збій, локальні обмеження конкретних продавців або нова політика платформи.
Можливі пояснення
- Посилення контролю Китаю за експортом чутливої продукції до рф через страх вторинних санкцій.
- AliExpress — глобальна платформа, і на фоні тиску з боку США та ЄС китайські компанії можуть запроваджувати "самосанкції", щоб уникнути репутаційних та фінансових ризиків.
- Комп'ютерні комплектуючі відносяться до категорії товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у військових цілях.
Наслідки для рф:
- Ускладнення доступу до порівняно дешевих комплектуючих з Китаю.
- Зростання цін на внутрішньому ринку через дефіцит.
- Посилення залежності від "сірого імпорту" через треті країни.
5. Санкції проти нафтового сектору росії поступово завдають кремлю відчутних збитків, що підриває одну з головних фінансових основ російської агресії проти України.
- Європейська заборона на імпорт російської нафти та нафтопродуктів змусила москву шукати віддалені ринки, як-от Індія чи Китай.
- Однак такий вимушений розворот приніс чималі втрати: кремлю довелося пропонувати великі знижки, а транспортні витрати значно зросли через тривалі маршрути.
- росія кинула шалені ресурси на створення "тіньового флоту", який допомагає обходити санкції, але утримання цього флоту тільки збільшує витрати.
- Потужний удар завдали й санкції США від 10 січня, які стали найагресивнішими з початку повномасштабної війни.
- Одним махом під санкції потрапили 161 танкер, у тому числі спеціалізовані судна, без яких росія не може реалізувати стратегічні нафтові проєкти на півночі та сході.
- Це створило колапс у логістиці: тепер російська нафта буквально "застрягає" в морі. Вантажі, які перевозилися на підсанкційних суднах, країни-імпортери просто відмовляються приймати, остерігаючись вторинних санкцій.
- Як наслідок, вантажі з Сахаліну вже по два місяці дрейфують без можливості розвантаження, а постачання з Арктики повторюють цю ж тенденцію.
- Для збереження експорту москва змушена вдаватися до ще більш заплутаних схем перевалки в морі, зокрема через Оман, що лише подовжує шлях і зростання витрат.
- При цьому Індія та Китай дедалі обережніше ставляться до "сірого" російського ресурсу, розуміючи, що ризик втратити доступ до фінансових систем і ринків Заходу значно перевищує вигоду від знижок на нафту.
- Санкційний тиск, зокрема на логістику російської нафти, вже створює точкові кризи в експортних потоках і змушує кремль витрачати дедалі більше грошей на підтримку обходу обмежень, що підточує ресурси, які могли б іти на ведення війни.
- Якщо ця лінія тиску буде збережена або посилена новою адміністрацією США та союзниками, росія ризикує зіткнутися з серйозними перебоями в експорті нафти й ще більшими фінансовими втратами.
6. Попри гучні заяви про скорочення залежності від російських товарів, Євросоюз у 2024 році фактично повернувся до активних закупівель російських добрив, що грає на руку кремлю та забезпечує притік валюти до російського бюджету, який фінансує війну проти України.
- Після двох років падіння імпорту – на 20,5% у 2022-му та ще на 8,2% у 2023-му – торік стався різкий розворот: постачання підскочили на чверть і досягли 4,93 млн тонн, що майже зрівнялося з рівнями 2021 року (5,37 млн тонн).
- При цьому частка російських добрив на ринку ЄС теж зросла – з 23,5% у попередні роки до 27,4% у 2024-му.
- Така динаміка свідчить про небезпечну інерцію європейських країн, які, попри війну та санкції, повертаються до торгівлі з агресором, забезпечуючи його стабільні доходи на критично важливому експортному напрямку.
7. Канада оголосила про нові санкції проти росії та запевнила у підтримці України.
- На сайті канадського уряду від 2 березня повідомляється, що санкції розширили проти 10 фізичних та 21 юридичної особи, включаючи парамілітарні організації та їхніх лідерів, щоб допомогти протистояти використанню росією сторонніх організацій та країн для просування своїх політичних та військових цілей в Україні.
- «На сьогодні Канада запровадила санкції проти понад 3000 фізичних та юридичних осіб, причетних до російської агресії, і ми залишаємося відданими співпраці з нашими партнерами для посилення економічного тиску на росію», – йдеться у дописі.
8. Незважаючи на всі заяви про зменшення енергетичної залежності від росії, Європа продовжує активно купувати російський газ через «Турецький потік».
- У лютому 2025 року завантаженість європейської гілки цього газопроводу зросла до 98%, було прокачано 1,552 млрд кубометрів газу.
- Для порівняння, у січні показник був на рівні 89%. У деякі дні, як-от 18 лютого, труба працювала на повну потужність — 100%.
- Це означає, що через всі санкції та політичні гасла росія продовжує стабільно заробляти на постачанні газу до ЄС, поповнюючи бюджет, із якого фінансується війна проти України.
- Європейські країни своїми закупівлями лише підтримують російську економіку, демонструючи реальну залежність від енергоресурсів агресора.
9. За останні 2,5 роки росія суттєво збільшила експорт дизельного пального до Бразилії.
- За даними на січень 2025 року, постачання російського дизеля в Бразилію досягли 23 тисяч тонн на добу.
- У 2024 році морські відвантаження дизельного пального з росії до Бразилії зросли на 15%, досягнувши 7,4 млн тонн, що свідчить про стабільне зростання поставок.
- Бразильський попит на дизельне пальне та добрива продовжує зростати, і росія стала зручним постачальником для задоволення цих потреб.
10. Іноземні компанії можуть почати судові позови до російських контрагентів через борги — спливає трирічний строк давності.
- У 2025 році для багатьох договорів, укладених до початку повномасштабної війни та виходу іноземних компаній із російського ринку у 2022 році, спливає три роки строку позовної давності. Це може активізувати спроби іноземного бізнесу стягнути борги через суд, хоча юристи не прогнозують масових позовів.
- Предметами потенційних позовів можуть стати борги: - за комерційними контрактами (постачання товарів, послуг, робіт, які були прийняті, але не оплачені); за ліцензійними платежами та роялті (використання торговельних марок, технологій, ПЗ, патентів, ноу-хау); за фінансовими зобов'язаннями (кредити, позики, облігації, лізингові платежі за обладнання, поставлене до 2022 року); за використанням об'єктів інтелектуальної власності (неліцензійне використання програм, фільмів, музики, медіа, порушення патентних прав); за договорами оренди та об'єктами нерухомості.
- У разі звернення до суду іноземним компаніям доведеться подолати ряд труднощів: - санкційні обмеження в роботі з російськими судами; складнощі з представництвом та юридичними послугами в рф; високі політичні ризики.
- Проте, через значні суми боргів деякі компанії можуть спробувати активувати стягнення або продати свої вимоги колекторам чи партнерам у юрисдикціях, що дозволяють це зробити.
- У 2025 році росія може зіткнутися з хвилею вимог від іноземного бізнесу щодо старих боргів, особливо за великими контрактами, кредитами та ліцензіями, що залишилися неоплаченими після 2022 року.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
