Відверто кажучи, я міг би сказати вам кілька місяців, якщо не років тому, що відповідь буде такою, але тепер ми маємо її з вуст самого російського тирана.
Ні, люди, владімір путін не зацікавлений у мирі. Він не хоче зупиняти бійню в Україні – принаймні, поки не переможе. Він хоче продовжувати бомбити і vbивати.
Він хоче продовжувати vbивати та калічити невинних мирних українських громадян – як минулої ночі в Харкові – доки не досягне своїх цілей. Ці цілі війни залишаються незмінними.
Він хоче знищити Україну як незалежну державу. Він хоче перетворити Київ на сателіта москви. Він хоче відбудувати радянську імперію, перемогти НАТО та принизити Захід.
Перш за все він хоче перетворити Сполучені Штати Америки на посміховисько та підірвати американську гегемонію. Я можу зрозуміти, чому вчора ввечері Білий дім стверджував, що переговори між путіним і Стівом Віткоффом, представником Трампа, були «позитивними» і «продуктивними» – хоча путін змусив Віткоффа чекати вісім годин.
Але факти говорять самі за себе.
На відміну від українців, путін не погодився на безумовне припинення вогню. Він не припинив своїх злісних нападів. Очевидно, що він не хоче миру – тому що умови, які він ставить для цього миру, не просто смішні, а тхнуть зневагою.
Після тижнів напружених переговорів українці та США висунули спільний план зупинити бійню. Подумайте, на що довелося піти українцям, щоб досягти цього.
Вони були змушені слухати від своїх американських партнерів повне спотворення історичної реальності – твердження про те, що Україна якимось чином відповідальна за «початок» війни.
Я не можу згадати жодної війни за останній час, яка була б настільки непотрібною, і де відповідальність так відверто належала б одній стороні, а не іншій. путін вибрав цю війну. Він сам винен, і тільки він.
І все ж українці спостерігали, як США зазнали очевидної моральної лоботомії і відмовилися засудити російську агресію (в ООН – ред).
Українці бачили, як Вашингтон раптово позбавив їхніх відважних солдатів важливої інформації про поле бою, що негайно вплинуло на їх здатність воювати. Уявіть собі, як бути в тих українських окопах, спостерігаючи, як ваших друзів вбивають і вони отримують поранення, тому що ваш найважливіший союзник, Сполучені Штати, вирішив призупинити допомогу.
Чи варто дивуватися, що українці зазнали такого тиску в Курській області? Це змушує плакати. Багато українців настільки розлючені, що хочуть боротися далі – незалежно від Америки.
Українському Уряду вистачило мудрості та хоробрості піти на компроміс – і його поступки були величезними. Вони визнали, що членство в НАТО наразі не розглядається, хоча саме США під керівництвом Джорджа Буша розпочали кампанію за приєднання України у 2008 році.
Найболючіше за все те, що українці змирилися з тим, що заради миру вони повинні дозволити путіну – принаймні тимчасово – залишитися на частині української землі, яку він завоював. Це жахлива річ, яку будь-який лідер має сказати своїй країні – що іноземний агресор зміг тимчасово безкарно забрати землю. Але це те, що Зеленський зробив, заради миру.
Що запропонував путін зі свого боку? На які компроміси він готовий піти? Нуль.
Навпаки, він фактично вимагає від українців ще більше території – великі шматки землі, які він не зміг зайняти.
Він хоче змусити Україну, яка зараз має найбільші сухопутні війська в Європі, скоротити свою армію до 85 000 осіб.
Він хоче, щоб українці погодилися на нейтралітет; тобто відмовитися від будь-якої надії на членство в НАТО.
Він хоче заборонити розгортання будь-яких європейських миротворців на українській землі.
Він хоче, щоб Україна визнала його конституційне право на відібрану ним землю. Після трьох років насильства проти українців він хоче, щоб вони покірно визнали, що їхні кордони справді були змінені силою.
Жоден український лідер не може погодитися на ці умови, як і Дональд Трамп.
Крім усього іншого, вимоги путіна суперечать угоді про корисні копалини, яку Трамп щойно уклав із Зеленським, в основі якої лежить бачення вільної, суверенної та безпечної України.
Отже, ми підійшли до моменту істини.
Я знаю, що в глибині душі Дональд Трамп справді хоче суверенної України; путін хоче рабську державу. Поєднати ці позиції просто неможливо.
Ніякі вмовляння на путіна не подіють. Ми можемо запропонувати йому повернення в G7 чи квитки на Super Bowl – нічого з цього не спрацює.
Він буде йти до своєї мети – підкорення України, доки не буде змушений – як Зеленський – піти на компроміс. путін приєднається до Зеленського у закликах до миру лише тоді, коли Трамп запалить під ним такий гарячий вогонь, що у російського лідера не залишиться вибору.
Трамп знає, що він має військову та економічну силу для цього. Він може озброїти українців до зубів, як він і обіцяв зробити. Він може накласти вторинні санкції на будь-кого, хто купує російські нафту і газ.
Він може знизити ціни на нафту, він може забрати заморожені активи путіна, і він знає, що позиція путіна – економічна, політична, військова – набагато слабша, ніж багато хто припускає.
Чи зробить він це? Чи вистачить у Трампа сміливості справді тиснути на путіна?
Я вірю, що він буде тиснути; і одна з причин, чому я завжди був більш позитивним щодо президентства Трампа – бо я вважаю, що він має необхідну твердість і агресивність у переговорах, щоб досягти успіху.
Йому не бракує сміливості, коли справа стосується економічної війни. Він справді жорстоко поводиться з бідними канадцями, давніми союзниками США. Він погрожує каральними економічними санкціями – 200%-ми тарифами – на французьке шампанське з незрозумілих причин.
Це було б божевіллям, прихильно ставитися до путіна, коли той демонстративно зневажає Білий дім і продовжує свою жорстоку та непотрібну війну. Як і було б божевіллям нападати на друзів Америки – водночас дозволяючи, щоб путіну сходило з рук вбивство.
Я вірю, що Трамп сильно вдарить по путіну та зробить подальші кроки для захисту вільної України, тому що він знає, що зрештою він не може зрадити спадщину Рональда Рейгана.
Він не може допустити, щоб над Східною Європою опустилася нова залізна завіса і нова російська «сфера впливу».
Він знає, що це означатиме загальний глобальний підрив довіри до Америки – з особливо катастрофічними наслідками в Південно-Китайському морі.
А найголовніше - він не може дозволити світу думати, що путін переміг його – і єдине, що ми всі знаємо про Трампа, це те, що він не любить програвати.
. . .
Переклад: Надія Палівода
