ФПВ на оптиці - це тренд цього року, і цих дронів становиться все більше. В них є недоліки, але є і переваги. Хоча недоліків все ж більше.
Про це і поговоримо.
Давайте обговоримо недоліки:
1) Розмір. ФПВ на оптиці набагато більший ніж ФПВ на радіокеруванні, за рахунок катушки. Тобто на позицію ти можеш за раз завезти набагато меньше засобів, і тобі прийдеться зробити більше "ходок" щоб забезпечити позицію пілотів. А це небезпечно на сьогоднішньому полі бою.
Крім того ФПВ на оптиці перевозять здебільшого в кейсах, бо котушка доволі ніжна, і якщо ти ії стукнеш- то оптика може обірватися. Це все збільшує обʼєм, а значить зменшує кількість засобів при логістиці. Звичайні ФПВ меньші, можуть транспортуватись без кейсів.
2) Вага боєприпасів. Так як котушка сама по собі доволі важка та має відчутну вітрильність, то бойову частину дрон переносить значно меньшу, ніж аналогічна фпв на радіокеруванні. Ну тобто там де в звичайному варіанті вистачить 8-ки, для ФПВ на оптиці- це вже мінімум 10-та рама.
3) Швидкість та маневреність.
Вони у дрона на оптиці погані. Крутитись вокруг себе уникаючи пострілів ти не можеш. Летиш повільно. Підіймати високо фпв ти не можеш, бо вище висоти посадок збільшується вітер, а значить оптику починає розкручувати сильніше. А значить фпв з оптикою в 10 км в реальності може пролетіти і 5 км, якщо вітер сильно розмотає волокно. Тому літають здебільшого низько, і у випадку прольоту біля групи з дробовиками- в більшості випадків дрон буде збитий. А його розміри теж не добавляють йому живучості при стрельбі по ньому.
4) Надійність зв'язку. Наскільки я спілкувався з пілотами, оптика має шанс на обрив в різних випадках з 3 з 10, до 5 з 10 дронів. Були випадки коли з партії був обрив оптики у випадках 2/3. Все залежить від багатьох факторів, від виробника до транспортування дрона на позицію, і вітрової обстановки, але сказати що на робочі відстані (а це десь 7-10 км від місця знаходження пілота), на таких невеликих відстанях і радіозвʼязок доволі стабільний.
Взагалі я вважаю що потенціал радіокерування ще не використаний, і росіяни більше просунулись в цьому. В них більше виробників, в них набагато більший дапазон частот на дронах, типів бойових частин, виробників антен та ретрансляторів. В нас розвиток йшов поки все було на гаражному рівні. Тільки почали "згідно/відповідно через МО"- і все пішло по пизді. Дрони застарілі, невідповідні сучасному полю бою, а бажання грати по неефективним правилам у МО більше, ніж бажання постачати ефективні дрони. Ми живемо лише тому, що є аліекспрес та "цукерні" в кожній бригаді. Є багато цікавих рішень, але їх нема кому застосовувати та ставити на озброєння.
Але повернемось до дронів на оптиці.
Які при всіх недоліках тоді в них переваги?
1) Дрони на оптиці дозволяють проходити ділянки, перекриті РЕБом, та ще і не випромінювати частоти, тобто невидимі РЕРом. В нас МО не додумалось закуповувати засоби на базі мікрофонів, щоб розуміти що в цьому секторі пролітає дрон в режимі радіотиші. Тому виявляти їх по дню ще можна очами, а ось вночі- складно, і дрон на оптиці на теплаку вночі доволі ефективний.
2) Дрони на оптиці мають можливість сідати на землю і знаходитися там у режимі очікування доволі довго. При цьому їм срати на радіогорізонт, вони не вимагають для роботи дрона-ретраслятора у повітрі.
3) Позиція пілота дрона на оптиці не може бути виявлена РЕРом. Тільки візуально.
Як правильно використовувати дрони на оптиці? Я вважаю що це сучасний варіант ПТУРа, яким треба відбивати штурми (або підтримувати, якщо твій штурм), у зоні з дуже активним РЕБом. Вони менші за ракети у ПТУРа, летять далі, і дозволяють знищувати цілі закриті перешкодою (бо просто ії облітають). Але я не дуже спеціаліст саме по фпв, можливо є ще більш ефективні методи застосування.
Які проблеми для нас це має на короткострокову перспективу?
Зараз на носі літо, скоро підніметься зеленка. Після цього виявляти цілі в першому ешелоні стане складно, а логістика по посадкам ворожою піхотою стане для ворога набагато безпечнішій.
За цю весну наше командування повинно будо перепрофілювати роботу дронів, розтягнувши ворожу логістику в 2-3 ешелоні, щоб до першого доїзжав мінімум і з меншою кількістю засобів.
Здебільшого це задача батальйонів СБС в координації з піхотними бригадами, які повинні відповідати за 1 ешелон. Але на всі напрямки батальйонів СБС не вистачить. В нас же задача була не в стратегічному мисленню на завтра, а в тому щоб кінчити СБС, не розуміючи що використання дронів- то сезонна справа, і в кожному сезоні згідно погоди та обставин повинна реалізовуватися своя стратегія. Але взаємодії між главкомом та командуючим по цьому питання немає до сих пір, та і який в цьому сенс, якщо стратегія полягає в тому щоб збити командуючого СБС, а там поставимо свойого і буде все контрольовано і заєбіз, а військові пройоби- та скільки їх вже було і всім пох. Цього в нас верхи точно не бояться вже.
У росіян стратегія є. Накопичувати особовий склад по посадкам, використовуючи легку автомобільну техніку і вибивати наші позиції дронами на оптиці та радіокерованні, знаючі що там мінімум піхоти. Тактику вони відпрацьовують, і успішно. Люди в них зараз в армію на фоні економічного спаду йдуть. Тому нас чекає новий наступ, і росіяни знають як і що будуть робити.
Ми ж заходимо в це літо аутсайдерами, з тактикою "ну спочатку нас почнуть їбашити, а потім ми почнемо героїчно переборювати обставини". Ми не готуємось до цього наступу заздалегідь, не готуємо наш щит під параметри російського меча. Нажаль це все буде мати наслідки.
І дронів на оптиці, навіть з урахуванням їх недоліків цього літа ми побачимо багато, і вони можуть обгрунтовано стати жахом нашого першого ешелону.