Ми мали ще в листопаді, коли переміг Трамп, заявити свої максималістські вимоги: жодних поступок територіями від України, жодних поступок курсом в НАТО (це заявлено було), росія уповзає за кордони 1991 року (включно з Кримом), виплачує компенсацію, видає путіна по повістці в Міжнародний суд (це заявлено не було).
Окрім того, Україна мала обстоювати перед союзними ЄС і США (Трампом), що для мирних переговорів з РФ спершу потрібно створити попередні умови: 1) розбити російську стратегічну наступальну операцію, що почалася в жовтні 2023 року з моменту позбавляння нас зброї, 2) провести нашу контрнаступальну операцію - щоб нанести зриму, відчутну поразку ворогу.
Тоді путін сів би за стіл переговорів реально, а не з 100500 вимог. І якщо ви вже виходите з того, щоб домовлятися з викрадачем дітей, а не відстрелити його голову, з'явився б якийсь шанс на прийнятні мирні угоди.
Без попереднього виконання цих пунктів з боку США, - а Трамп, звісно, відмовився б, - лізти в переговори потрібно було відмовитися навідріз.
Так, в цьому разі, Трамп би "розізлився" і "образився". Так, він погрожував би відібрати в нас зброю, і вірогідно зробив би це після своєї інавгурації. Але. Станом на листопад 2024 року він президентом США ще не був. Залишався ще листопад, грудень і 22 дні січня доки він став би президентом США. 3 місяці це достатньо часу осмислити в своїй голові думку про нашу категоричність, про наші вимоги, і принаймні почати змирятися з нею, як він змирився з думкою про категоричність путіна. Також за ці три місяці був би час у світових медіа і експертів обговорити нашу думку і змиритися з тим, що в дійсності цей план єдино вірний.
Головне: за ці три місяці в голові Трампа йшов би процес - він би психологічно хочеш-не-хочеш обдумував наш план. А там від максималістських вимог завжди можна було б відступити на "компроміс": "НАТО і ЄС в обмін на території", але спершу ти даєш нам зброю для контрнаступальної операції, щоб ми своїми життями могли забезпечити тобі план миру (план отримання нобелівської премії).
Цей план, власне, навіть не мій. Його запропонував ще Боріс Джонсон Трампу влітку минулого року, бо знав хід думок Трампа.
Натомість ми пішли по іншому сценарію.
Керівництво України повелося на димову завісу від Трампа і злякалося його нахабного наскоку, що "все вже вирішено" і "домовлятися доведеться", що в листопаді-січні поширювали в західній пресі численні "інсайди з команди Трампа". А тому, щоб "не дратувати Трампа", ми полізли в абсолютно ворожий сценарій по розігруванню мирних переговорів, яким в дійсності Трамп маскував своє наївно-нахабне намагання змусити нас капітулювати.
І ми втратили час. Всі ці місяці в голові Трампа йшла не робота, яка нам потрібна, а робота над мрією отримати нобелівську премію шляхом нагинання нас.
А тепер у березні він вже усвідомив неможливість виконання в реальності того сценарію, який він намалював в своїй уяві, і в нього тепер інша робота в голові: він шукає шляхи виходу з ситуації - звинуватити росію, звинуватити Зеленського, розв'язати війну проти хуситів і іранців, щоб під цим приводом умити руки.
А ми всім світом слідкуємо як зачаровані за діями афериста.
Трамп все одно стане перед необхідністю бити путіна. Хоче він цього чи не хоче. Злочинець на світовій арені це об'єктивна реальність. Трамп і його маладая команда мріють сконцентруватися на Китаї, бо Китай - загроза номер один? Так все одно не вийде умити руки від теми рашки. Бо Китай лише бачить боягузливу позицію американців і тепер почав загрозливі маневри біля Тайваню. Бо не важко зрозуміти, як мислять китайські путіни: якщо в США боягузливий президент, який сміливий лише проти слабких, то треба нападати зараз.
Трамп уже довів ситуацію, що путлер втягнув світ на поріг Третьої світової війни. Ще в 2023 році він допоміг позбавити Україну зброї (в інтересах Ізраїля і Рашки) і після того розпочався 1,5 річний стратегічний наступ російської армії. А тепер поплічники путіна включно з Китаєм побачили слабкість сил добра на чолі, як не смішно, з Трампом, і тепер виступають проти світу всі разом.
Світу доведеться воювати. Просто ще є час вибрати: лише в Україні - задавивши лису гідру, чи в масштабах світової війни.
