Бунт стався навіть не через раптове підвищення на 25-30% цін на продукти харчування (звісно ж "на численні прохання трудящих") та одночасне зниження тарифних ставок на виробництві. Бунт стався через те що збуреним робітникам Новочеркаського електровозобудівного заводу його директор, комуніст Борис Курочкін, сяючи вгодованою пикою, "пожартував": "Немає грошей на пиріжки з м`ясом - їжте з лівером".
У результаті жорстокого придушення військами та спецназом стихійного бунту 26 осіб було вбито. Близько 70 отримали важкі вогнепальні поранення. Серед убитих та поранених - діти. Наказ на придушення бунту дав особисто Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов.
Сімох осіб "гуманна радянська влада" розстріляла. Ще 105 отримали від 2 до 15 років таборів, більшість - за "бандитизм".
І це було не єдине повстання, яке комуністи ліквідовували найжорсткішими методами.
Але в якості ілюстрації до допису я обрав це фото.
Бо маємо знати й героїв. Це - генерал-лейтенант танкових військ, Герой Радянського Союзу Матвій Кузьмич Шапошников, на той момент - Перший заступник командувача Північно-Кавказьким військовим округом. Якби він не наказав своїм мотострільцям розрядити зброю й здати боєприпаси - число жертв рахувалося б на сотні і навіть на тисячі.
У відповідь на наказ командувача округу Плієва висунути танки проти беззбройного натовпу, Шапошников відповів: "Не бачу перед собою такого противника, якого слід було б атакувати нашими танками". І вимкнув рацію.
За це, а також за те, що Шапошников намагався донести правду про той злочин, його було піддано репресіям і реабілітовано лише у 1988 році. Визнаю: і серед членів КПРС зустрічалися люди з совістю...
В СРСР протягом 50-80 років відбулися десятки бунтів та повстань: Муром, Москва, Олександрів, Донецьк, Одеса, Сумгаїт, Кривий Ріг, Чимкент, Тімертау, Прилуки, Слуцьк, Нікополь, Тбілісі, Новомосковськ, Орджонікідзе, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Рубцовськ та інші.