В СРСР її подавали як визвольну війну корейського народу (за підтримки Китаю та СРСР) проти американських імперіалістів. Офіційно участь радянських військових заперечувалася, хоча "іхтамнєтов" було 26 тисяч, переважно пілоти, зенітники та інші "специ".
Неофіційно казали більш відверто: "Ми воювали там з американцями". І навіть анекдот ходив як збитому американському льотчику казали "Тебе збив корейський пілот Лі Сі Цин".
Насправді "ми" воювали у Кореї зі Збройними силам ООН, що їх було направлено туди за рішенням Генеральної асамблеї для захисту проти агресії Північної Кореї, за якою стояв СРСР.
Війська ООН складалися з контингентів 17 країн світу, серед яких Франція, Таїланд, Ефіопія, Греція і навіть Філіпіни.
У тій війні війська ООН втратили понад 40 тис. загиблими.
Армія Південної Кореї - 138 тис.
Комуністичні корейсько-китайські війська - понад 2 мільйони.
Радянських "іхтамнетов" загинуло 315.
80% промислової та транспортної інфраструктури і 50% житлового сектору півострова було зруйновано. Але ту частину, що відстояв вільний світ, відбудували. Та частина, що залишилася під москвою виглядає як концтабір.
На фото - дві Кореї уночі. Яскрава ілюстрація того, що буває там, куди приходять США і там, куди пхається Москва.
