Обидва пороми отримали прямі влучення, а залізничних поромів не продають, як гарячі пиріжки. Питання навіть не в тому, чи сіли вони там на мілину внаслідок пробоїни, на скільки часу вийшли з ладу і як швидко можуть повернутися після ремонту.
Питання в тому, що тепер будь-яке навантаження може закінчитися прямим влученням — неважливо, «Нептуном», дронами чи американською балістикою. Заводити тепер на поромну переправу вагони снарядів чи цистерни з паливом — щоразу лотерея.
Навіть у такому захищеному місці, як Керченська протока, улюблена іграшка президента Путіна. У всій РФ з її С-300В і С-400, супутниками й історіями про місячні місії немає засобу, щоб збити балістичну ціль родом з пізніх 1990-х.
Причому в модернізованій M39A1 покращили не швидкість і способи прориву ПРО, а лише точність плюс перезарядили тверде паливо.
Накрили нафтовий термінал порту Кавказ — як мінімум три ємності для зберігання й переливу нафтопродуктів. Це так званий термінал «Свл-Кавказ», де із залізничних вагонів перевалюють товар на судна. Мінус 15 тисяч кубів палива й самі ємності, по суті, робота там паралізована.
Знову вдарили по бухті Вузькій — ну не можуть росіяни організувати мінування, загородження бонами та мережу патрулів, якщо знову прилетіло двом «тунцям». Ці 8-метрові катери самі мали б полювати на «магури» у відкритому морі, але їх знову заскочили зі спущеними штанами.
Застосовували масово «Нептуни» в «довгій модифікації». Те, що дотяглися до Темрюка, де підпалили цистерни — це рівень. 500 км із переробленою ракетою «земля — земля» — таке може невелика кількість держав.
«Нептун» — дозвукова ракета, і попри весь патріотизм і радість, що ми самі виробляємо довгу руку, їй далеко до «скальпів» з їхньою базою цілей, протиракетними маневрами, малопомітними в РЛ-діапазоні матеріалами.
Мали б порт Кавказ і Темрюк достатньо каналів у ППО, мусили б збити. Тобто простий маркер — ППО або не було в секторі, або не вистачає.
Тож робота триває, а в супротивника явний дефіцит і засобів доставки в ППО, і пускових й очей.
Одна річ — кидатися ранніми ракетами до С-300 по Харкову, а інша — перехоплювати навіть дозвук, не кажучи вже про балістику. Ураження перевалки й цистерн з паливом на відстані 500 км, через лінію фронту й кілька районів об'єктової ППО — це великий успіх.
Потрібно його масштабувати — порти Чорноморського узбережжя мають бути ключовою ціллю.
