5 рішень, які розкололи Верховну Раду

У трендах цього політичного сезону були різноманітні тимчасові слідчі комісії (ТСК). Теми офшорів і тарифів стали основною зброєю представників опозиції - Радикальної партії Олега Ляшка та “Батьківщини”. Хоч до реальних розслідувань парламентарі так і не дійшли, проте електоральні бонуси через гучні заяви ці політичні сили отримали.

Коаліційні фракції теж не змогли мобілізуватися задля голосування за кілька резонансних законопроектів. Спецконфіскація та закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)  стали “яблуком розбрату” для коаліціантів.

1. Офшори

Після офшорного скандалу, у якому найбільше із українських політиків “дісталося” президенту Петру Порошенку, ряд парламентських політсил заявили про необхідність створення ТСК щодо офшорів.

Однопартійці Олега Ляшка на “офшорного коника” сіли ще на початку травня, почавши блокувати трибуну Верховної Ради. Згодом до їх вимог долучилися “Батьківщина” та “Самопоміч”.

Партії коаліції на ТСК, в принципі, погодилися, але не у “радикальному” форматі. “Ляшківці” наполягали аби в назві майбутньої комісії чітко фігурувало словосполучення “офшорні компанії президента”, Блок Петра Порошенка в свою чергу пропонував надати їй більш широких повноважень по “розслідуванню політичної корупції” в цілому.

Деякі депутати резонно зауважували, що для того аби будь-яка створена слідча комісія мала реальний вплив, а не просто надавала рекомендації - потрібно проголосувати закон про ТСК. Запропоновані варіанти відповідного законопроекту мали наділити комісії слідчими функціями.

Проте такий крок міг привести до юридичної колізії, адже слідство за чинним законодавством уповноважені проводити правоохоронці із спеціальних відомств прокуратури, СБУ та МВС. У майбутньому ці функції перебере на себе Державне бюро розслідувань.

20 травня лідери РПЛ, “Самопомочі” та “Батьківщини” зареєстрували в парламенті постанову № 4704 про створення ТСК із компромісною назвою “щодо використання офшорних компаній Президентом України та іншими вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави”.

І вже 1 червня Рада провалила це голосування, хоча для створення ТСК потрібно було всього 150 голосів. Депутати назбирали 108, з яких 55 - це голоси фракцій, що ініціювали постанову.

2. Тарифи

Якщо “офшорну тему” розгойдувати почали “радикали”, то у “тарифний наступ” очікувано пішла Тимошенко.

Приводом стало підвищення тарифів для населення на теплову енергію, на послуги централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води майже вдвічі з 1 липня 2016 року.

Після цього “Батьківщина” розгорнула масштабну тарифну кампанію, приєднавшись до блокування президії парламенту “радикалами”.

Цікаво, що постанову про створення ТСК по тарифам та ж сама трійка зареєструвала ще 8 квітня минулого року. Проте тоді “старші колеги” по коаліції змогли переконати “Батьківщину”, “Самопоміч” і РПЛ “не розгойдувати човен”. Відбувалося це ще за прем’єрства Арсенія Яценюка.

Тарифну тему Тимошенко не залишила, проте у масований наступ перейшла аж наприкінці цього політичного сезону, напередодні довиборів до Ради.

У нинішній ситуації, після створення нової коаліції з фракцій БПП та “Народного фронту”, очільниця “Батьківщини” намагається згуртувати умовну “об’єднану опозицію” навколо цих питань.

При чому якщо “ляшківці” у питанні офшорів обмежилися блокуванням трибуни і ефірами на політичних ток-шоу, то Тимошенко підійшла до справ значно серйозніше.

Масштабна акція профспілок в урядовому кварталі, мораторії кількох облрад на підвищення тарифів, судовий позов проти уряду та нацкомісії - це неповний перелік “сюрпризів” від лідера “Батьківщини”.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман з очільниками профільних структур намагався провести переговори із парламентарями, проте консенсусу не знайшлось. Депутати блокували президію навіть під час години запитань до уряду, де мали вирішувати тарифне питання.

В результаті Рада пішла на канікули, постанову про створення ТСК на голосування так і не винесли. Зате “тарифна кампанія”, яку активно вели “тимошенківці” під час передвиборчої агітації, себе зарекомендувала “на ура”: фракція “Батьківщини” у парламенті за результатами виборів поповниться двома кандидатами.

3. Спецконфіскації

Політична спроможність фракцій умовної “об’єднаної опозиції” мобілізувати парламент за цих 100 днів остаточно доведена не була. Проте, коли за голосування законопроектів впливових депутатів своїх фракції не можуть домовитися самі коаліціанти - виникає достатньо запитань.

До числа останніх можна віднести закон про спецконфіскації. Він дозволить забирати на користь держави кошти і цінності осіб, які більш ніж півроку перебувають у державному розшуку.

Депутат від БПП Іван Вінник у день прийняття законопроекту у першому читанні пояснив, що він стосуватиметься тільки держслужбовців.

Відповідно таким чином можна повернути кошти вкрадені у держави екс-президентом Віктором Януковичем та його оточенням.

Представництво ЄС в Україні тоді висловило занепокоєння цим законопроектом, мовляв він не містить достатніх гарантій захисту права власності, яке відповідало би стандартам ЄС.

"На оборонних заводах почала накопичуватися заборгованість із виплати зарплат, яку можна фінансувати за рахунок боргу Януковича", - наголошував лідер НФ Максим Бурбак, пояснюючи чому законопроект потрібно ухвалити до закінчення сесії.

Цікаво, що ці кошти закладені в оборонний бюджет країни на поточний рік, проте доступу до них до сих пір немає, через відсутність відповідного закону.

Очільник фракції БПП Ігор Гринів на погоджувальній раді 4 липня повідомив, що президентська політсила готова дати голоси за цей закон. Він наголосив, що повернуті гроші потрібно використати на армію та дороги.

Спікер Ради Андрій Парубій на підсумковій прес-конференції 18 липня повідомив, що протягом останнього пленарного тижня кілька разів ставив питання про включення законопроекту до порядку денного. Проте голосів під це нардепи так і не дали.

"Я впевнений, що швидше політичні дискусії, а не корупційні ризики призвели до того, що законопроект навіть не був включений у порядок денний", - зазначив він, додавши, що його неухвалення матиме погані наслідки для української економіки на осінь.

4. НКРЕКП

Пояснювальна записка до законопроекту №2966-д "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП)", свідчить, що він потрібен для виконання Україною зобов'язань як стороною Договору про енергетичне співтовариство.

По суті цей закон має остаточно формалізувати існування комісії, визначити організацію її діяльності, функції та повноваження.

18 липня депутати від “Опозиційного блоку” повідомили, що подали в Конституційний суд 17 звернень, щодо законності створення НКРЕКП. Визнання цього органу незаконним, - переконані “опоблоківці”, - дозволить відмінити його рішення, у тому числі і про підняття тарифів.

№2966-д написаний у співавторстві 12 депутатами від БПП, "Батьківщини", "Самопомочі", "Народного фронту" і "Опозиційного блоку". В першому читанні його прийняли ще 12 квітня.

А ось прийняти закон в цілому народним обранцям так і не вдалося.

Цікаво, що під час голосування 14 липня нардеп від “Батьківщини” Ігор Луценко запустив безпілотний літальний апарат у сесійній залі, аби “полювати на кнопкодавів”. Перший віце-спікер Ірина Геращенко відреагувала на такі дії досить різко.

“Ми не повинні дозволяти пройдисвітам, які випадково опинилися в сесійній залі перетворювати вищий законодавчий орган парламенту в цирк", - заявила вона.

Невідомо чи вплинув дрон над головою нардепів на результати голосування, проте достатньої кількості голосів у Раді не знайшлося. Законопроект відправили на повторне друге читання.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик після невдалого голосування висловив впевненість, що восени він таки отримає необхідну підтримку парламенту. “Сірий кардинал” БПП Ігор Кононенко вважає, що це відбудеться у вересні.

“Там буде 10-12 поправок, які вже викристалізувалися. За ними потрібно знайти компроміс і баланс. Єдине, до чого я закликаю лідерів депутатських груп, перенести дискусію із сесійної зали в профільний комітет”, - заявив він.

5. ЦВК

На традиційній літній прес-конференції 3 червня Петро Порошенко заявив, що нарешті вніс список оновленого складу Центральної виборчої комісії до парламенту. Нагадаємо, що нинішній склад ЦВК “прострочений” вже на два роки.

7 червня на сайті Верховної Ради з’явилося два законопроекти, згідно із першим звільняються 12 членів ЦВК, наступний же пропонує 11 нових кандидатур на їх місце.

За цим списком свої квоти у новому складі комісії не отримають "Батьківщина", "Радикальна партія", "Опозиційний блок" та депутатська група "Воля народу".

У подальшому ледь не щотижня у коментарях ЗМІ нардепи переконували, що новий склад ЦВК проголосують уже найближчим часом.

“Майже точну” дату голосування мали визначити 16 червня, тоді повинно було відбутися засідання профільного комітету Верховної Ради. Але достатня кількість депутатів на нього просто не прийшла.

Наприкінці червня спікер Ради Андрій Парубій заявив, що "на сьогодні немає політичного консенсусу між партіями”, тому виносити це питання на сесію небезпечно. Консультації між парламентськими фракціями тривали аж до закриття сесії.

В результаті довибори на семи округах проводив старий склад ЦВК.

Парубій прогнозує, що питання ЦВК буде одним із перших, яке парламент розгляне після канікул.
Джерело