«Без вітру не родить жито,
Без вітру вода не шумить.
Без мрії не можна жити,
Не можна нікого любить.»
Микола Сом
У народі 5 січня уже розпочиналась активна підготовка до Різдвяних свят: прийнято було прибирати будинок і готувати кутю. Наші пращури за погодою цього дня передбачали погоду листопада. Для цього дня характерна вітряна погода, тому в минулі часи говорили: «Прийшов Федул, вітер подув», що вказувало на хороший урожай. Сприятливою ознакою для врожаю вважаються ясні дні під час усього Різдвяного посту (28 листопада – 6 січня).
За церковним календарем 5 січня вшановують мучеників. на Криті: Феодула, Саторнина, Євпора, Геласія, Євникіана, Зотика, Помпія, Агафопуса, Василіда та Євареста; святого Феоктиста, архієпископа Новгородського; преподобного Нифонта, єпископа Кіпрського; преподобного Павла, єпископа Неокесарійського.
Іменинники 5 січня:
Павло, Наум, Давид, Нифонт.
5 січня народилися:
1860 – Василь Ляскоронський – український історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф. Його наукові дослідження дали змогу визначити кордони України XVI–XVII ст. З ім’ям ученого пов’язані дослідження і відкриття унікальних археологічних та нумізматичних скарбів України.
1880 – Василь Верховинець (Костів) – перший теоретик українського народного танцю, композитор, хоровий диригент, хореограф, фольклорист і етнограф. Один із засновників Харківського театру музичної комедії.
«Пам’ятайте, що за нашою чудовою піснею перше слово належить нашому народному танцю. Коли ми полюбимо сестру-пісню, то полюбимо і її брата – танець.»
(Василь Верховинець)
1935 – Микола Сом – український поет, письменник. Автор відомих ліричних пісень «Вишиванка», «Мрія» («Без вітру не родить жито…»), «Ода матерям» та колискової «Рученьки, ніженьки».
1935 – Микола Шудря – український письменник, сценарист, публіцист, літературознавець. Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка.
Події 5 січня:
1585 – засновано Ставропігійське братство у Львові – Національно-релігійну громадську організацію православних українських міщан Львова.
Ініціаторами заснування цієї організації були купці та ремісники. Статут братства став зразком для ряду православних братств Західної та Правобережної України. Протягом тривалого часу його члени очолювали боротьбу українського населення проти соціально-політичного гноблення та національно-релігійних утисків з боку польсько-шляхетської влади. Братству належала львівська братська друкарня. Його коштом утримувалася Львівська братська школа. Представники цієї організації стали ініціаторами будівництва визначної пам’ятки архітектури Львова – Успенської церкви.
Братство організувало у Львові шпиталь – притулок для непрацездатних, подавало матеріальну допомогу своїм незаможним членам.
1769 – Джеймс Ватт одержав патент на свою парову машину.
1870 – почався страйк львівських друкарів – перший робітничий страйк в Західній Україні.
1911 – в князівстві Монако встановлено конституційну монархію.
1918 – УНР випустила в обіг перші українські банкноти.
1918 – більшовики скликали й розігнали на першому ж засіданні Всеросійські установчі збори.
1919 – у Мюнхені засновано Німецьку робітничу партію, перетворену рік по тому в Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію.
1933 – у Сан-Франциско почалося будівництво одного з найвідоміших у світі мостів Золоті ворота (Завершено в 1937 році).
1968 – прихід до влади в Чехословаччині Олександра Дубчека, що поклав початок «Празькій весні».
1970 – Луганськ перейменовано у Ворошиловград.
1977 – заарештовано лідерів Української Гельсінкської Спілки Миколу Руденка і Олексу Тихого.
1997 – Росія оголошує про виведення військ з території Чечні – закінчення дворічної першої російсько-чеченської війни.
2011 – кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.
Чи знаєте ви, що:
Історія новолітування для нас, українців, складалася навдивовижу строкато. Сучасне його відзначення – четверте в літочисленні нашого народу.
Так сталося, що впродовж багатьох століть українці не з власної волі мусили відмовлятися від своїх традицій. Вперше це сталося після християнізації у 988 році. До цього наші предки відзначали Новий рік навесні. Після зимової сплячки пробуджувалася природа. Тому з весною дайбожичі й пов’язували Новолітування.
І в цьому був сенс. Адже й досі з новоріччям ми пов’язуємо швидкий прихід теплого сезону. Після хрещення Русі, початок року перенесли на осінь – вересень. Однак і це ще був не кінець.
Після переходу більшості українських земель до Російської імперії, аби уніфікувати розбіжність зі старим літочисленням, Петро І запропонував церковникам перенести Новий рік з вересня на січень. Проте, й ця дата виявилася не остаточною.
За радянської влади офіційний початок року змістився на 14 днів, хоча церковне відзначення не змінилося. Відтак, у нас співіснують дві дати початку року: офіційна – 1 січня і релігійна – 14 січня. А січень утвердився як місяць, що започатковує новий відлік у календарній системі.
