Вільнюській саміт та чорноморські розклади.
1. Кожне продовження зернових угод проходить під гучне скавчання Чахлика про те, як його всі надули, як Україна возить зерно не так і не туди, Африка через це гине, а вороги наживаються на довірливості росіян. Попереднє, травневе підписання, відбувалося під акомпанемент цих же скавчань та постійні затримки суден російською стороною. То вся місія з перевірки захворіла, то у когось немає повноважень, то ще щось. Фактично, угода не працювала перед виборами, на яких Ердоган мав продовжити свої повноваження і кожен негативний факт у міжнародній політиці міг схилити терези на бік опозиції. На відміну від Росії, Туреччина є не тільки країною НАТО і відповідає стандартам НАТО, а й демократичною країною, де вибори відбуваються з дотриманням усіх вимог. Намагання росіян тиснути через зернову угоду не залишилися без уваги турецького лідера і, підтвердивши повноваження, він адекватно відповів на російський тиск. Зернова угода буде подовжена між Туреччиною і Україною, а чи приєднається до неї Росія - неважливо. Не приєднавшись, вона втратить всі переваги, надані для російського зернового експорту, експорту добрив, імпорту запчастин для сільськогосподарської техніки та багато інших дрібниць.
2. Туреччина надасть військовий флот для охорони зернових караванів, а, нагадаю, це флот країни НАТО. Про те, що не можна зачіпати турецьке військове майно та воїнів турецької армії, Ердоган вже нагадував, збивши російський літак в Сирії і заспокоївши таким чином амбіції Путіна. Україна, змінивши законодавство, отримала можливість страхувати (а за допомогою партнерів - і перестраховувати), вантажі та судна, які їх перевозять, на випадок агресивних дій військових РФ. Таким чином, Путіна опинився перед вибором без вибору. Серед додаткових питань, які мали бути розглянуті ще до саміту НАТО, - і гарантування безпеки ЗАЕС, у тому числі шляхом передачі станції під міжнародний (турецький) контроль; і початок експлуатації аміакопроводу і т п. Бійці Азова, з яких знято всі обмеження - це лише демонстрація максимальної свободи дій турецького лідера.
3. Наступний крок - постачання Україні 70 турецьких гаубиць: саме того виду зброї, якої, разом з літаками, потребує Україна для звільнення Півдня та Криму. Статус Криму завжди розумівся Туреччиною однозначно - Крим є українською територією. Впевнений, що на кожних перемовинах Україна максимально відверто підіймає свою позицію про необхідність утворення в Криму кримськотатарської автономії в рамках суверенітету України над власною територією. П‘ять мільйонів нащадків кримських татар у Туреччині - це величезна і впливова частина електорату. Нагадаю, що турецькі БТР беруть участь у контрнаступі, безпілотники зіграли важливу роль у знищенні російських колон у перші місяці вторгнення, а зернова угода допомогла країні отримати необхідну валюту та відновити роботу кількох секторів економіки.
4. Зброя. Не тільки турецька бронетехніка цього тижня додала позитиву нашим військовим. Гелікоптери з Польщі, Чехії, поки ще невідомі в деталях домовленості в Болгарії (треба не забувати великі можливості країни по виробництву снарядів, в тому числі, і радянських стандартів), дуже якісний американський пакет військової підтримки. Німецький парламент проголосував за додатковий пакет снарядів для переданого раніше озброєння. Кілька країн, які беруть участь в програмі F-16, погодили з нашими дипломатами та військовими графік навчань. Окремо є сенс сказати про касетні боєприпаси. Росія не нехтувала можливостями використовувати саме цю зброю з перших днів бойових дій. Якраз касети прилетіли під офіс видавництва Фоліо першого та другого вересня минулого року і рознесли вщент вікна та багато чого в офісі. Тому скиглення російських пропагандистів про те, що значна частина касет не вибухне і США, передаючи касетні снаряди Україні, знищують майбутні покоління наших громадян - це знущання над здоровим глуздом в квадраті.
5. Головне питання тижня - підготовка документів Вільнюського Саміту НАТО.
Українські дипломати наголосили, що остаточного рішення щодо своєї участі у саміті наш Президент ще не ухвалив. Думаю, поїде. Вільнюс, в якому Янукович зачинив для нашої країни двері до ЄС, стане містом, де для України відчиняться вікно до НАТО.
Останні новини, які вартують коментаря. 23 країни підтвердили наші перспективи, підписавши спеціальну декларацію. Президент Ердоган не тільки підтримав вступ України до НАТО, а і поговорив про це з Джозефом Байденом. Станом на сьогодні опираються цьому Угорщина, Кіпр та декілька великих країн, які несуть відповідальність за безпеку на континенті. Однак є ще понеділок та перший день саміту, під час якого відбудуться головні дебати в закритому режимі. Ми пам‘ятаємо, що саме перший день бухарестського саміту 2008 року і прямі перемовини Ангели Меркель та Володимира Путіна закрили Україні шлях до ПДЧ в НАТО.
6. Якими можуть бути рішення? Сформульований список вимог для України, виконання яких автоматично призведе до членства. Серед цих вимог, безумовно, буде закінчення війни з Росією та підписання мирного договору. Зрозуміло, що саме це питання може чекати на вирішення роками через небажання Росії ставити підпис і закінчувати бойові дії, тим більше в разі виходу ЗСУ на кордони 1991 року. Всі ці рішення з прийняттям до Росії «нових регіонів» і було зроблено для блокування вступу України до НАТО. Очевидно, стандарти можуть стосуватися і рівня підготовки армії, техніки, наявності літаків, ППО, але якраз вирішення цих питань в руках наших союзників. Економічної готовність країни, законодавства настільки багатогранні, що зараз обговорювати їх складно. Чи заблокує одну з формул п‘ята ворожа колона - Угорщина? Швидше за все, на пряме протистояння Орбан не піде. Останні дні поширюється інша формула домовленостей - Вільнюський меморандум, згідно з яким, після закінчення цієї війни або якогось її етапу, гарантії безпеки України приймають на себе США, Британія, Франція, Німеччина та країни, які приєднаються до цього пулу. Тут варто згадати про те, як не спрацював Будапештський меморандум та і загалом формат меморандумів, адже їхнє виконання щоразу залежить від доброї волі підписантів. Одна з версій такої ж формули - ізраїльський сценарій, десятирічна гарантія з боку США. Підкріплена грошима на армію. Вона працює, але в випадку з Ізраїлем противником не є ядерна держава, а «всього лише» Єгипет, який теж отримує американський бонус за мирне врегулювання. Розмір нашої країни, і, безумовно, розмір проблем, пов‘язаних з конфліктом з ядерною державою, зупиняє європейських та американських політиків від простої формули підтримки. Важливою буде переконливість українського Президента. Вже не раз його виступи, тези, направлені не тільки владі, а і народам держав-союзників, вирішували питання підтримки.
7. І останнє. Новини з поля бою - це найкраще нагадування політикам світу, що всі рішення ухвалено, а відступ від своїх моральних зобов‘язань - неприпустимий.
Красовицький
