Іспанський сенатор Педро Аграмунт був змушений достроково скласти з себе повноваження голови ПАРЄ. Це сталося буквально за кілька днів до голосування в Асамблеї, яка повинна була остаточно висловитися щодо повноважень свого голови. І хоча Аграмунт пішов у відставку за кілька тижнів до того, як його повноваження голови так чи інакше були б вичерпані, сам факт необхідності з ганьбою залишати посаду стане серйозним попередженням для тих західних політиків, які захочуть бути використані Москвою.
А Москва, можна сказати, скористалася поїздкою Педро Аграмунта на всі 100 відсотків. Російській пропаганді необхідно було показати, що парламентарії з ПАРЄ – і не просто звичайні парламентарії, а сам голова ПАРЄ – разом з російськими депутатами відвідують Сирію і обіймаються з диктатором Башаром Асадом. І у Кремля все вийшло. Подальший розвиток політичної кар’єри Аграмунта організаторів цієї пропагандистської кампанії мало цікавив. До того ж завжди можна було пояснити, що голові ПАРЄ мстять за його «сміливий» вчинок – «бандерівці», «американські агенти», «русофоби». Розповідати про помсту і русофобію в Москві вміють.
Звичайно, для українського читача може бути не дуже зрозумілим, як західний політик міг так легко пожертвувати репутацією для якогось польоту до Сирії. Навіщо це Аграмунту? Але західні політики теж бувають різні. Потрібно просто знати, що Аграмунт – представник старшого покоління Народної партії, яка сьогодні править в Іспанії. В Україні мало хто розуміє, що це за партія. З будь-якого політичного довідника ви дізнаєтеся, що це – правоцентристи. Але насправді Народна партія з’явилася на руїнах франкістської партії після демонтажу авторитарного режиму – і незабаром витіснила з політичної арени справжніх центристів, стала єдиною альтернативою лівим. Її засновниками стали колишні чиновники режиму Франко, які були змушені погодитися з демократією. Але ставлення до демократії у багатьох з них таке ж, як у колишніх комуністичних функціонерів. Ці люди користуються демократією, але зневажають її. А поважають вони силу. До того ж – з огляду на досвід успішного життя при авторитарному режимі – ці люди нерідко є професійними пристосуванцями. У Аграмунта вірогідно не було ніяких проблем із російським військовим літаком ще й тому, що сучасна Росія є схожою на ту франкістську Іспанію, в якій пройшла його молодість. Саме в цьому літаку – а зовсім не в кріслі глави ПАРЄ – іспанський парламентар, як виглядає, був серед своїх.
Віталій Портников
