Тільки лінивий вчора не написав, що фінансовій світ рушиться. Японський фондовий ринок впав на 12%, найбільше з 1987 року, а американський ринок так гепнувся зранку, що сходу втратив 2 триліони доларів капіталізації.
Коротше кажучи, на світових фондових ринках була кровава різня бензопилою.
І знов пішли згадки про 2008 рік, світову фінансову кризу і американську рецесію. Час називати понеділок чорним і стрибати з дахів хмарочосів. А японці звісно мають свою сталу практику поведінки, коли честь постраждала і їм підказувати не треба.
А ще й серпень. Традиція...
Але понеділок завершився. А зранку у вівторок Японія зростає на 10%, відіграючи більшість втрат попереднього дня. Американські індекси зростають. Сонце сяє. І навіть біткоїн відновлюється.
Що це було? Поки що немає причин вважати, що ми бачимо початок повноцінної кризи на фінансових ринках. І виглядає так, що ми спостерігаємо сильну корекцію. Хоча для остаточних висновків треба почекати трошки довше. Бо початок як корекції, так і фінансового обвалу, може виглядати абсолютно однаково.
Ринки дійсно сильно впали за останні пару торгових днів. Все почалося ще в п’ятницю, коли завалились американці. Японці це свято пропустили, бо власне вже пішли відпочивати в той момент, коли американці у п’ятницю приступили до розпродажів. І саме тому понеділок виявився таким негативним в Токіо. Вони просто наздоганяли із традиційною японською завзятістю. На додачу, паралельно дуже сильно укріплювалась японська ієна. Це стало результатом рішення їх Центрального Банку. Але фішка в тому, що японський фондовий ринок, який так сильно падав, обліковується як раз у ієнах. Що логічно. І тому коли ціни в ієнах стрімко падали, в доларах вони не те, щоб сильно змінювались, адже паралельно зростав курс японської валюти.
Що спричинило цей процес? Що стало спусковим гачком у п’ятницю, коли американці почали продавати, продовживши це робити в понеділок? Страхи рецесії. Після кількох років дуже сильної економіки в США, коли статистика, що виходила, відволікала від думок про рецесію, останні данні були менш оптимістичні. Особливо дані з ринку праці. І це підігріло страхи. І пішли розпродажі. А ще й серпень. Не те, що є якесь астральне прокляття. Просто є відпустки. Багато людей не працює. А в результаті на ринку низька ліквідність і будь-які рухи отримують більшу амплітуду.
Тут треба зазначити важливі моменти. Перше – ринки приступили до розпродажів після дуже довгого періоду зростання і перебуваючи близько до історичних максимумів. Тобто дуже довго накопичувався цей потенціал для падіння. І тому навіть зниження такого масштабу залишає ринки дуже дорогими.
Друге – саме рецесія. Дійсно, іі ймовірність стали оцінювати як більшу. Але яка це ймовірність? Банк Goldman Sachs переглянув оцінку ймовірності рецесії і поставив іі на рівень 25%. Така собі ймовірність. Точно не виглядає як невідворотна подія.
Тому мова і йде про те, що скоріш за все ми маємо справу із корекцією і час панікувати не настав. Чи може він настати? Та звісно. По-перше, ринки дуже довго зростали. І накопичили купу дисбалансів. І купу бульбашок надулося. Не просто так Уорен Баффет, цей здоровий глузд фондового ринку, вже дуже сильно вийшов в кеш. Бо ринки дуже дорогі. І зростали переважно на хайпі. Як наприклад хайп Штучного інтелекту, що дуже нагадує історію доткомів з 2000 року. Що розігнав окремий сегмент ринку і тягнув за собою всі індекси. Другий момент – це високі ставки. Вийшовши на тропу війни з інфляцією американський регулятор суттєво підняв ставки, вартість грошей в економіці. І це після десятиліття, коли гроші нічого не вартували і були завжди доступні. Це мало спричинити наслідки. Але поки що вони не значні. Або приховані. Так чи інакше, це може стати спусковим гачком для справжньої кризи, а не просто для корекції.
Рано чи пізно ринки проваляться і криза станеться. Але як то кажуть «не сьогодні». Схоже, що не сьогодні.
І окремий привіт тим, хто вирішив ховатися від проблем у біткоїні. Як актив, що має стати контр циклічним захисником у період криз. Цей біткоїн, звісно, і дуже очікувано, завалився більше всіх. Бо він є чисто спекулятивним активом. І є індикатором схильності спекулянтів до ризику. Коли сонце сяє, ринки зростають і страху немає, то люди готові ризикувати. І зростає біткоїн. Але коли небо затягує тучами і треба пересидіти в тихому місці, то починають продавати те, що маркується як найбільший ризик. І тому починають з продажу біткоїна. І тому коли справжня криза станеться, коли ми побачемо не корекцію, а саме падіння ринків на 30%, 40%, а може і 50%, то лусне і бульбашка біткоїна. І захистити цей актив, як золото, під час криз нікого не зможе. Може ця корекція стане нарешті уроком для тих, хто бачить у біткоїні щось більше, ніж воно є насправді.
А що Україна? Поки триває війна наша інтеграція в світову економіку обмежена і кризу ми відчули б тільки через падіння цін на метал і руду. З іншого боку, навіть така корекція суттєво вдарила по вартості нафти. Що ж казати про справжню кризу. І по російському бюджету це вдарило б дуже сильно. Тому Путін, хоча і постійно провокує міжнародну нестабільність, має молитися на американський фондовий ринок і щоб з ним нічого не сталось. Чи вплинуло б на рівень підтримки України союзниками? Навряд чи. Бо ці суми є дуже незначні на тлі інших витрат.
