...але теперішнє виробництво БПЛА в Україні є жахливо неефективним. Навіть якщо взяти відсоток браку, то він складає 10-30% в залежності від виробника.
Знову ж таки, на цю проблему часто закривають очі, бо через дефіцит засобів краще мати якийсь продукт сумнівної якості, ніж нічого не мати. Особливо якщо рівень браку є некритичним і дозволяє використовувати дрон для виконання завдання. Тим не менш часто бувають і випадки кричущого рівня браку, де це може загрожувати життю оператора.
Чому існує ця проблема? В першу чергу, тому що ця галузь розвивається екстенсивним шляхом. Тобто, дрони збираються переважно вручну. І для збільшення виробництва дронів збільшується кількість працівників.
От візьмемо ті самі FPV. Як відбувається процес збірки? В Китаї замовляються деталі, а потім з них паяють дрони. І хоча зараз нема дефіциту інформації як паяти ці дрони. Тобто можна подивитись лекції в інтернеті, або ж пройти курси (я проходив такий курс). І там тобі розкажуть такі нюанси як: які паяльники треба та яка температура паяння має бути.
Тим не менш, це все рівно ручна праця, де неможливо досягнути єдиного стандарту виробництва. Навіть якщо виставити певну температуру паяння, то все рівно сам процес прикладання жала паяльника до мікросхеми регулюється вручну. На око.
Тому в новачків є проблема перетримати або ж недотримати паяльник, щоб досягнути оптимального рівня контакту між деталями.
І навіть у тих в кого вже набита рука, цей процес все рівно відбувається на око. Звичайно з меншими відхиленнями, але все одно різниця між спайкою однакових деталей в різних дронах може складати одну секунду!!!
І я розумію, що на такі речі мало хто звертає увагу, навіть якщо потім один дрон краще збалансований ніж інший. Тому що вимоги до таких дронів невисокі. Ну і тому що такі дрони як правило одноразового використання.
Однак, подібні приклади навіть в таких високотехнологічних галузях викликають сумніви в перспективах цієї галузі в принципі.