...або "Ані проста п**дят расійскіє дєньгі"
Слуги народу до Дня студента проголосували у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти». Цим законопроектом передбачено дозвіл навчати студентів у вишах мовою агресора, на хвилинку.
З одного боку парламентарі пішли на поводу у деяких діячів від освіти. З іншого, вам чудово пояснять, чому так треба було зробити.
Ось я зараз скажу, що усі узагальнення є неправдивими. І потрібні лише для того, щоб спростити ситуацію і показати тенденцію.
А тенденція у нашій освіті така. Заклади вищої освіти (ЗВО) у столиці і багатьох обласних центрах стали бюджетоутворюючими підприємствами.
І вони реально залучають інвестиції. Інвесторами виступають батьки, або державні органи інших країн. До нас їдуть студенти: від Камеруну до Туркменістану. Це сотні тисяч студентів. Спецфонди ЗВО із року в рік більшають. Це - Клондайк, Ельдорадо.
Це дозволяє поки-що нашим ЗВО не змінюватись. Нафіга. Косимо бабло.
А все от чому. І чому я старанно говороив про узагальнення і їх неправдивість. Зараз не хочу говорити про конкретні ЗВО, але ситуація така.
Є певна мовчазна згода трьох сторін. Адміністрація ЗВО вдає, що вірить у те, що кафедри навчають чомусь іноземних студентів. Кафедри роблять вигляд, що навчають. Студенти роблять вигляд, що навчваються. Насправді усім фіолетово.
За таких умов товаром є диплом, а не знання. Так, наші університети продають дипломи, а не знання. Це влаштовує усі сторони.
Тверді виключення ми маємо лише у медичних ЗВО, де за часів Уляни Супрун стали активно боротися з "відбуваловом" і потрібно здавати КРОКи. І маємо реальний спротив цій ініціативі передусім від любителів "халяви" у студентському середовищі.
І тому депутати (поки вони ще після з'їзду на шляху від лібертаріанства до соціалістичного сприйняття себе і світу) зробили лібералізацію ринку товарів і послуг. Для покупців послуги, тобто тих студентів (їх меншість), які прийшли здобувати "знання/навички/вміння" потрібна українська мова і англійська. У меншій мірі - російська.
А якщо потрібен товар - диплом?
А якщо просто для відносної соціалізації студентів у мовне середовище приймаючих міст - то російська потрібніша. Соціалізація важливіша за знання. Адже, крім диплому, нашим братам ми протягом 4-6-9 років продаємо безліч супутніх товарів і послуг.
Продаж, як процес - це якісна комунікація. Заробляють супермаркети, таксисти, здавачі квартир, нічні клуби, веселі дівчата та їх сутенери. Ба, багато хто залишається тут і навіть відкриває власний бізнес, знову інвестуючи в Україну.
Більшість у Харкові чи Одесі говорять на "вєлікам і магучєм" (правда із якимось бербеницьким акцентом, але то таке) і тому студент потрібен російськомовним.
І ось, спрощуючи русифікованим містам етап соціалізації студентства, Слуги народу і прийняли такий законопроект.
Тут правда є одне АЛЕ.
Але, до відома Слуг, на Росії є такий фонд, "Рускій мір" називається. І є таке собі національне агентство "Россотруднічество". Так ось їх місія - за гроші "Газпрому" і російського бюджету - просувати російську мову та культуру в освітні простори інших країн.
Тобто, Слуги підігрують цим структурам. Звідси питання до Слуг: "Це ви самі додумалися, чи був мотиваційний занос?".
Я думаю, що був занос певним лідерам думок. А решту викорисмтали втемну.
І тут має бути вигук, у стилі одного з їх головних ораторів, якому дуже не подобаються українські герої і який у захваті від героя російського народу - людиноненависника Жукова. Сумно відомого любітєля бистрой єзди Сашеньки Дубінського: "Ані просто п*здят нє наши (а расійскіє) дєньгі".
І по тихому, закон за законом - здають Україну ворогові.
