Чому я вважаю стратегію залучення іноземних інвестицій через БлекРок поганою стратегією? Бо я багато років є прихильником іншої стратегіі, а саме співпраці з конкретними світовими виробниками.
А для цього треба розуміти які галузі ми хочемо розвивати і відповідно які виробники працюють в цих галузях.
І тут хочу нагадати пост, який я написав 4 роки тому про те, як це робили в Словаччині.
А ви знаєте, що Словаччина – світовий лідер з виробництва авто на душу населення? За цим показником вони навіть обігнали Німеччину та Японію! Японія виробляє 77 автомобілів на 1000 чоловік. Німеччина – 62 авто. А Словаччина – 200 авто!
Все виробництво авто в Словаччині забезпечують 4 великих виробника: Peugeot Citroen (315 тис. авто), KIA (340 тис. авто), Volkswagen (390 тис. авто), Jaguar Land Rover (300 тис.).
Загалом це дозволяє зараз вийти на обсяг виробництва в 1,3 млн авто щорічно (2019 - виробили 1,1 млн авто).
Як ці заводи з'явилися у Словаччині?
Фольксваген це «браунфілд» інвестиції – купівля готового заводу. Кіа, Пежо-Сітроен, Ягуар це "грінфілд" інвестиції - створення заводу з нуля.
З Volkswagen держава не докладала особливих зусиль. У 1991 році німці придбали словацького виробника авто BAZ.
Однак надалі уряд відіграв ключову роль у залученні інвесторів. І якби не їхні зусилля, то не бачила Словаччина цих виробників як своїх вух.
У 2001 році при міністерстві економіки Словаччини було створено Словацьку агенцію з розвитку інвестицій та торгівлі (SARIO). Саме вона відповідала за залучення інвестицій у країну.
Коли Пежо-Сітроен у 2002 році планував відкрити завод у Східній Європі, то Словаччина та Польща потрапили до short-list виробника, що по суті означало «або тут, чи там». На початковому етапі це нічого не означало, оскільки реальнішим кандидатом була Польща. Проте активна роль уряду та надання гранту у розмірі 160 млн євро змінили рішення французів на свою користь.
Що стосується КІА, то Словаччина навіть не потрапила до short-list. Спочатку корейці дивилися на Чехію чи Угорщину. Сама ж із Словаччина була кандидатом, що не заслуговує на довіру. Тим не менш, міністр економіки Словаччини особисто поїхав до Кореї, щоб зустрітися з керівництвом KIA та зробити пропозицію у вигляді гранту від уряду. Ця пропозиція дозволила Словаччині включитися у боротьбу. Далі процес боротьби за інвестора не відрізнявся від звичайного аукціону: хто дасть більше.
У ЄС діє ліміт на державну допомогу інвесторам (15% від обсягу інвестицій). Тому, досягнувши цих лімітів, країни почали пропонувати інші «пряники»: будівництво залізничного терміналу, лікарня, університетські програми підготовки, реконструкція аеропорту, окреме шосе, освіта для дітей англійською. Оскільки Словаччина запропонувала найпривабливіші стимули, КІА обрала цю країну.
Також цікавий кейс Ягуара. Компанія дивилася на майданчики в Європі та Мексиці. Спочатку Мексика була у пріоритеті. Вирішальним фактором вибору Словаччини була державна допомога у сумі 125 млн. євро. Єврокомісія навіть провела спецрозслідування цього проекту, де з'ясували, що без допомоги словаки не виграли б цього тендеру.
Отак, не маючи своїх великих виробників, створила свій потужний автопром.
Доречі, якби ви знали скільки автовиробників за останні роки профукала Україна. Причому вони самі до нас приходили, але їх наші чиновники відшивали. Можу також нагадати кейс Фольксвагена.
