Дивні речі трапляються останнім часом. Мене сильно здивувало коли «Цензор.нет» Бутусова видав статтю «Україна витратила на імпортоване вугілля «два транши МВФ»». Хто не зрозумів – пояснюю. «Цензор.нет» постфактум підтвердив все те, що казав Кабмін під час дурко-блокади ОРДЛО – і про економію від отримання вугілля з окупованих теренів (з наших шахт - !), і про втрати від експорту. Тобто – «Цензор.нет» визнав, що дурко-блокада ім. нардепів Соболєва, Семенченка і Парасюка завдала країни значних збитків. Аж тут…
Центр Протидії корупції відомого антикорупціонера Віталія Шабуніна заявив, що вимагає від Генерального прокурора Юрія Луценка порушити кримінальне провадження за фактами можливого незаконного збагачення народної депутатки та кандидатки у Президенти Юлії Тимошенко. ЦПК заявило що до САП і НАБУ скарги воно уже подало, але НАБУ і САП (створені за а-а-а-активної участі шабунінського ЦПК) відомостей до ЄРДР не подали і розслідування – не почали. Враховуючи продуктивність НІБУ і САП по корупційних справах (порівняно з ГПУ) – воно й не дивно. Довелося ЦПК звертатися до Генпрокуратури, яку вони в корупції не звинувачували хіба що на великі свята.
Знаєте що закинуло шабунінське ЦПК кандидату Тимошенко? Виявляється вона з невідомих коштів оплачувала послуги лобістів. У заяві ЦПК ідеться про лобістську фірму «Avenue Strategies Global LLC» найняту американською фірмою «Two Paths LLС» (яано офшорного походження), про таку саму фірму «The Livingstone Group LLC» і про журналістку Naomi Decter Munson, найняту фірмою «Innovative Technology and Business Consulting» (створеною в травні 2018 р., з директором – веб-розробником). Всі вони мусили забезпечувати лобізм і піар для Юлії Тимошенко і всім їм платили гроші невідомого походження. Правда жах?
Неправда, бо украй незрозуміло, що робив ЦПК у попередні роки? Про подібні звички Юлії Тимошенко набагато раніше заявляв інший палкий борець з корупцією, народний депутат Сергій Лещенко. Ще у 2016 р. він розповів про лобістську фірму «Wiley Rein LLP» що не один рік обслуговує Юлію Тимошенко, найняту британською фірмою «Trident Foundation», керованою природнім британцем на ім’я Михайло Соколов (точно як в одного з депутатів БЮТ). Ціна питання склала тоді за півроку $215,94 тис., сплачених «Trident Foundation», за винятком $ 5 тис. – їх сплатив чоловік Юлії Тимошенко особисто. І от лихо – закони України забороняють фінансування партії з-за кордону!
Цієї гучної історії ЦПК дивним чином не помітив – він прокинувся лише зараз. Чого б це?
А тим часом Юлії Володимирівні «прилетіло» ще й з іншого боку – від ГО «Том 14», тобто проекту «Бігус.info». Проект заявив, що Державне бюро розслідувань прийняло до розгляду і розпочало розслідування по фактах ймовірної легалізації коштів партією «Батьківщина». Підставою для подання заяви стало розслідування журналістки Мар’яни Мотрунич – тої самої що витягла на світ Божий історію ломбарду родини Тимошенків і якій погрожував голова київської обласної «Батьківщини» Костянтин Бондарев.
Суть претензій така. ВО «Батьківщина» регулярно отримує гроші від своїх симпатиків – але самі симпатики (особливо – пенсіонери) факти перелічування крупних сум заперечують. Перелічують «Батьківщині» гроші і бізнес-компанії, при чому серед їхніх власників присутні також резиденти Кіпру, Китаю, Африки, США. Що теж заборонено законом. Все це має ознаки легалізації ВО «Батьківщина» грошей невідомого походження.
Матеріал вийшов у квітні 2017 р. Але справу порушили лише зараз. Самі представники «Бігус.info» стверджують, що неодноразово зверталися до Генеральної прокуратури але реакції не отримали, й тому нині звернулися до ДБР. Похвальна наполегливість – не заперечиш.
Але дивує інше. Така активність – ледь не перший приклад коли відомі антикорупціонери масово заходилися шпетити політсилу Тимошенко через правоохоронні органи. Зазвичай від них регулярно «прилітало» представникам влади. А тут, раптом… «Бігус.info» Юлія Тимошенко вже звинувачувала після історії з ломбардом у брехні і продажності, і навіть погрожувала подати на них до суду (чи подала – невідомо). З ЦПК – складніше. Лише 7 лютого Тимошенко підтримала антикорупційні вимоги громадських організацій (а т.ч. – ЦПК)… і зразу ж здобула від тих самих ГО торпеду в борт. А тут ще й «Українська правда» оперативно опублікувала обидва розслідування… Що сталося?
Мені вже траплялися дописи, ніби всі ці заяви – «чорна мітка» для Юлії Тимошенко з США. Мовляв – так Вашингтон показує, що з Тимошенко працювати він не хоче. Дозволю собі не погодитися. Якби Штати справді хотіли відправити Тимошенко чорну мітку – їм достатньо було відновити розслідування по епізодах справи Лазаренка, пов’язаних з Юлією Володимирівною і вилучених зі справи суддею Дженкінсом з невідомих причин у травні 2004 р. Переконаний – станься таке, і Юлія Володимирівна зразу зняла б свою кандидатуру з виборів. Але…
Я маю наразі дві версії. Версія перша – антикорупційні ГО раптом усвідомили що нерівномірно критикують політиків, зосереджуючись тільки лише на владі. Вони вирішили покритикувати ще й опозицію – і почали з ЮВТ.
Версія друга. Антикорупційні ГО нарешті збагнули, що перемога Юлії Тимошенко – більш ніж реальна. Вони прочитали її біографію… і різко усвідомили, що за кандидата, чия політсила раз вже заборонила ЗМІ критикувати свого лідера через суд, з шанованих антикорупціонерів вони ризикують перетворитися на зеків-рецидивістів, які щоразу опинятимуться перед судом за порушення судової заборони критикувати «перших осіб».А ЗМІ у той самий час поширюватимуть про них наклепи, один гидотніший за другий. Вже згадана Мар’яна Мотрунич має на цю тему багатий досвід. Наразі – у вигляді погроз. Але…
Яка ж версія вірна – дізнаємося невдовзі.
