Він здійснив перший у історії прямий переліт з Тель-Авіва до Джидди, що також стало символом змін на Близькому Сході і підтвердило прихильність до курсу нормалізації, який намагався втілити в життя ще попередник Байдена Дональд Трамп - колишній президент, до речі, теж здійснив перший у історії прямий переліт, тільки з Саудівської Аравії до Ізраїлю.
Єврейську державу і королівство Саудів все ще розділяє багато проблем, між двома країнами навіть немає дипломатичних відносин, а контакти між керівниками відбуваються в умовах суворої конспірації – але й це вже велике досягнення. Натомість в Ізраїлю та Саудівської Аравії спільний ворог – Іран. Саме тому президент Сполучених Штатів може розраховувати під час своїх переговорів з керівниками Ізраїлю та з лідерами країн Перської затоки – всі вони збираються у Саудівській Аравії для зустрічі з ним – на розуміння та подальшу стабілізацію відносин у регіоні.
А президент Російської Федерації Володимир Путін якраз до Ірану й збирається. Напередодні його візиту помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван навіть говорив про можливі поставки Росії іранських безпілотників та навчання російських фахівців поводженню з цими машинами, які можуть бути застосовані у війні з Україною. У Тегерані, зрозуміло, спростували цю інформацію. Але спростування аж ніяк не обов'язково має означати, що Іран не постачатиме безпілотників. Воно може означати, що у Тегерані вирішили спробувати приховати угоду з Путіним. А Путін, у свою чергу, зацікавлений у союзницьких відносинах із Іраном. В Ірану та Росії сьогодні один головний противник - Сполучені Штати та Захід загалом. І російський президент може розраховувати на розуміння та сприяння лідера Ірану аятоли Хаменеї.
Чи це означає, що коаліції на Близькому Сході виглядають очевидними? Ні, це не означає. Саудівська Аравія та інші арабські країни побоюються Ірану, але не прагнуть кардинального погіршення відносин з Росією. В Ізраїлі суспільство підтримує Україну в її боротьбі з Росією, але уряд побоюється, що Росія та Іран, чиї впливи на сирійське керівництво є безсумнівними, можуть різко дестабілізувати ситуацію на кордоні Ізраїлю та Сирії, піддати єврейську державу ризику нових ракетних обстрілів буквально звідусіль - із Сірії, з Лівану, із сектора Газа, правителі якого, як правило, йдуть назустріч побажанням Москви та Тегерана. Але питання рівня ізраїльської підтримки України не змінить ситуації із війною. А ось питання рівня підтримки Саудівської Аравії може кардинально змінити. Тому що якщо ця країна різко наростить видобуток нафти, це знизить ціни на світовому ринку і поставить під сумнів можливості Путіна. Саудівська Аравія свого часу допомогла Рональду Рейгану зруйнувати радянську економіку. Чому б королівству не допомогти Джозефу Байдену?
Можливо, тому, що ситуація у світі зараз відрізняється від часів холодної війни? Саудівська Аравія навіть дипломатичних відносин з Радянським Союзом не мала! А зараз наслідний принц цієї країни
Мухаммед ібн Салман – хороший приятель Володимира Путіна. Та й саму Саудівську Аравію форпостом демократії не назвеш. Рональд Рейган не дуже дбав про це. А Джозеф Байден публічно критикував саудівського правителя за причетність до вбивства журналіста Джамаля Хашоггі у саудівському посольстві у Туреччині. І в Ер-Ріяді про цю критику, звичайно ж, не забули. Саме тому світова преса напередодні прильоту американського президента до Близького Сходу називала його "канатоходцем". Як умовити саудівського принца приєднатися до антиросійської коаліції і не викликати при цьому роздратування у демократичних виборців у Сполучених Штатах?
Єдності щодо того, як вирішувати цю проблему немає навіть серед західних спостерігачів.
Уявіть тепер, як бути Байдену? І це при тому, що його опонент, Путін, не має жодних моральних дилем і жодної громадської думки: він може приймати будь-які рішення і домовлятися з ким йому заманеться.
