Наприкінці грудня 2016 року я написав пост про простого сільського мрійника Романа Троцюка з села Дубове Ковельського району.
Ось цей пост:
Блогерське. Про справжніх людей!
За 3 роки війни я написав дуже багато постів про простих хлопців, які на війні перетворилися на справжніх героїв. Мені було дуже приємно, що деякі мої пости привернули до таких хлопців увагу центральних ЗМІ і вони стали відомі на всю країну.
Але сьогодні я вирішив написати не про війну. В мирному житті я час від часу зустрічаю неймовірних людей, про яких хочеться розповісти всьому світові. Отже цей пост – це старт майбутньої серії про таких от людей, які викликали в мене повагу та захоплення.
Знайомтесь, Роман Володимирович Троцюк. Волинська область, Ковельський район, с. Дубове.
Все життя Романа – це історія про те, як мрія та наполеглива праця приводять людину до успіху.
Ще студентом 5-го курсу педагогічного вишу в дев’яності роки, Романа запрошують в с. Дубеве вчителем фізики. В перші ж тижні роботи він пропонує директору школи відкрити шкільний гурток з радіоелектроніки. «Да кому це потрібно? В нас сільські діти, це їм не цікаво буде» - говорили Роману. Але він таки створив гурток, і вже в першій рік свого існування вихованці гуртка займають перше місце на обласних змаганнях з радіоелектроніки. Вперше в історії змагань!
Згодом Роман стає директором школи, одружується з вчителькою тієї ж школи. В них народжується двоє дітей. І Роман розуміє, що на дві вчительські зарплати він не прогодує родину. І от здавалося б – ти – директор сільської школи. Та тільки натякни, і батьки школярів принесуть тобі і хліб і до хліба – на весь рік вистачить. Але Роман Троцюк вирішує, що «ходити з протягнутою рукою він не буде», він чоловік – а тому має сам забезпечити родину. Він йде зі школи, працює на будівництві, підробляє грою на весіллях, на цьому заробляє перші достойні гроші.
В 2000 році в Ковельському районі «Укртелеком» почав прокладати цифровий зв'язок. Для обслуговування нових станцій потрібні були люди з добрим знанням комп’ютерів – і вони звертаються до Романа. Завдяки своїм знанням комп’ютерної техніки Роман Володимирович швидко став інженером на цифровій телефонній станції та почав ділитися набутими знаннями зі своїми колегами. Через сім років Троцюку пропонують посаду інженера, а згодом і начальника Ковельського відділення ПрАТ «Дата-груп».
Паралельно з роботою в «Укртелекомі» Роман Троцюк починає освоювати зовсім новий для себе напрямок діяльності – сільське господарство. Його дружина, як шкільний вчитель, отримала земельний пай, який Роман вирішив обробляти. І тут – перша проблема – в селі багато техніки, але дуже мало навісного обладнання для обробки землі. На обробку землі в селі монополія. 20 грн за сотку і не копійкою менше. Тому Роман, вивчивши ринок пропозицій на відповідні послуги та відповідний попит, займає частину грошей, та купляє свій перший невеличкий трактор з навісним обладнанням для земельних робіт. І цим трактором Троцюк починає орати землю селянам по 12 грн. за сотку. Монополісти в шоці, благали, погрожували, але були послані подалі. В результаті власники тракторів зрозуміли, що землю обробляти вигідно, монополію можна подолати, стали купувати собі навісне обладнання і сьогодні в с. Дубове взагалі нема проблем зорати землю по найдешевшій в районі ціні.
Друга проблема – це неякісний посівний матеріал. Ніхто в районі не займається селекцією посівного зерна. За якісним зерном довелося їхати в іншу область. Після великого першого врожаю Троцюк зрозумів, на скільки важливо мати якісне зерно для посівною і як це істотно підвищує врожайність та прибуток селянина. Тому Роман Володимирович їздить по виставках, вивчає досвід передових господарств та купує для себе аеродинамічний сепаратор, який відбирає найтяжчі зерна для посіву, а решту – на борошно чи на фураж. В результаті врожайність в Романа почала зростати. До нього почали приходити селяни за посівним зерном не тільки з рідного села, але й з інших районів. Дрібні фермери почали привозити йому своє зерно для сепарації.
Але на цьому Троцюк не зупинився. В інтернеті він знайшов технологію обробки фуражного зерна за допомогою кормового екструдера. Худоба засвоює до 95% такого переробленого зерна, а звичайне засвоюється лише на 55-60%. Тобто його треба купляти значно менше. Плюс його не треба гріти, варити, витрачатися на енергоносії – просто залив водою і все. Власники худоби почали купляти в мене такий перероблений фураж, економити на цьому кошти, а зекономлені гроші – це зароблені гроші. Роман купив такий екструдер та почав переробляти фуражне зерно для селян. Його товар відомий вже в багатьох районах області. І сьогодні в Романа вже два трактори, 24 га землі та ціла купа замовлень на кілька років вперед.
І що саме незвичайне – Роман Троцюк не просто успішний бізнесмен, що заробляє гроші. Він ще постійно навчає всіх охочих – як більше заробляти на своїй землі. Причому робить це безкоштовно. Він не боїться конкуренції – навпаки, він прагне, щоб вона була – бо саме конкуренції розвиває економіку.
В кінці листопада 2016 року односельці пропонують Роману Троцюку балотуватися на посаду голови об’єднаної Дубівської громади. Роман входить в передвиборчу гонку з рейтингом 4%. Його конкуренти далеко попереду. Але Троцюк розробляє свою передвиборчу програму, розписує план розвитку села і йде з цим планом у кожну хату. Особисто! І так 24 дні. Без вихідних. С 6 ранку до 22 вечора. Від села до села. Від хати до хати…
18 грудня на виборах Роман Володимирович Троцюк займає перше місце на виборах голови об’єднаної Дубівської громади, набравши 67% голосів виборців при рекордно великій явці виборців.
Я щиро бажаю Роману успіху на новій ниві. Людина, яка зробила себе сама, яка не скиглила, а працювала, ризикувала, навчалася та навчала інших – саме така людина має надихати інших і доводити, що все в наших руках. Решта – це виправдання перед собою і світом.
Після інституту він прийшов в сільську школу простим вчителем, пізніше став директором школи, потім важка економічна ситуація в країні змусила його покинути улюблену справу, щоб заробляти гроші та годувати родину. Він грав на весіллях, проводив по селах Інтернет, та врешті зайнявся фермерством і став одним з найуспішніших фермерів району.
В грудні 2016-го Роман Троцюк самовисуванцем пішов на вибори Дубівської ОТГ. Роман входить в передвиборчу гонку з рейтингом 4%. Його конкуренти далеко попереду. Але Троцюк розробляє свою передвиборчу програму, розписує план розвитку села і йде з цим планом у кожну хату. Особисто! І так 24 дні. Без вихідних. С 6 ранку до 22 вечора. Від села до села. Від хати до хати…
18 грудня на виборах Роман Володимирович Троцюк займає перше місце на виборах голови об’єднаної Дубівської громади, набравши 67% голосів виборців при рекордно великій явці виборців.
Сьогодні пройшло трохи більше 8 місяців з того дня, як Роман Троцюк очолив Дубівську ОТГ. Сьогодні Роман зі своєю командою будує дороги, проводить світло, реконструює соціальні об’єкти, та будує величезну нову школи. А в нього ще 10000000000 подальший планів. І я впевнений, що все в нього вийде. На таких як Рома в принципі й тримається українське село!
Денис П'ятигорець
