Дострокові вибори до парламенту надзвичайно переконливо виграли лейбористи з 411 мандатами. Так сталося, що на цих виборах на запрошення Національного демократичного Інституту я мала можливість бути спостерігачем. Тому - деякі враження: що відбулося і чому.
14 років правління Консерваторів - це багато. Як для демократії. Британія хотіла змін, що ідеально зрозуміли і втілили в гасло компанії лейбористи. “Change”- змінюй. Або голосуй за зміни. Безпрограшне лаконічне гасло в стилі «Голосуй, або програєш» чи «Зробимо їх разом».
Про все, і ні про що конкретно. Проте, захопливо для молоді. Хоча, це все ж таки Британія - країна з величезним досвідом демократії. Тому звісно, свої 5 «кроків», або змін тут теж були - і зменшення черг в лікарнях, і збільшення кількості вчителів, і зростання видобутку енергії без експорту і зростання економіки. Без деталей як це зробити.
Саме тому британських лейбористів тут часом називають популістами. Ну і голосують за них переважно молоді і люди середнього віку. І емігранти. Всі мандати в Лондоні забрали лейбористи.
Насправді, молодь за останні 14 років памʼятає лише правління Торі, то ж точно хоче нових героїв в телевізорі і в пресі, яка тут значною мірою визначає політику, бо є дуже сильною.
Компанія Консерваторів комусь могла здатися доволі тривіальною: з «зрозумілим планом, сильними діями і захищеним майбутнім». Напевно, політичний реалізм в умовах відносної безпеки все ж не є надто захопливою стратегією.
Проте, очевидно, що сама партія тепер має пережити глибинну трансформацію і народити нових лідерів. Їх тут чекають з числа тих, хто зміг вибороти 119 мандатів. 246 мандатів партія втратила, а отже, план Сунака щодо оголошення виборів на 4 місяці раніше не спрацював.
Велика Британія має свій власний досвід прямої демократії - тут заборонена політична реклама, а фонд кандидата обмежений 20 тисячами фунтів прозорих пожертв. Тому кандидати переважно практикують кампанію від дверей до дверей.
Але інформатизація суспільства не обійшла боком і колишню мегаімперію. Скандальний Найджел Фарадж, який заявляв про своє захоплення владіміром путіним, провів свою ультраправу Партію реформ до парламенту з чотирма мандатами. Тобто ніщо скандальне вже не чуже і Британії з її досвідом і високим рівнем освіти. Хоча саме університети тут називають головним джерелом лівих ідей…
Наприклад в Кембриджі досі стоїть великий наметовий табір студентів протестувальників, які виступають на підтримку Палестини. І десь поруч - самотній прапор і три фото на підтримку України…
