І не з моменту антиринкової та відверто совкової постанови уряду, а з дня, коли насєлєніє зробило свій придуркуватий вибір. Найгірше те, що це насєлєніє та його продвінутиє лічності в принципі неспроможні зрозуміти, що таке причинно-наслідковий зв'язок та якими можуть бути остаточні наслідки. Уже по зелених акаунтах пішло гуляти дві тези: бензинові королі зажралися, тому треба урізати їхні апетити; і "а нєфіг купувати найдорожче елітне паливо, народ їздить на простішому". Ще очікую, коли нарешті вирине третій аргумент: це все Порох підлаштував.
А щодо суті. Я також не заправляюся "пульсом", хоча переважно беру пальне на Окко. Але усвідомлюю, що скоро мого дещо дешевшого бензину там може й не виявитися. Мені пам'ять не відбило зеленою локшиною на вухах. Держрегулювання запускає механізм руйнування будь-якого бізнесу, як і його дуже жорсткі механізми контрзаходів. І якщо у вас ще сьогодні є змога придбати дешевші сорти пального, то завтра й вони стануть дефіцитом, не зважаючи, що ціна конкретно на них не перевищує задане владою обмеження. Економісти можуть вам пояснити усі ці складні механізми виникнення тотального дефіцити в неринковому середовищі. Мені ж досить власного життєвого досвіду, коли руйнувалась економіка СРСР через аналогічні рішення. Не забув також кількох фатальних помилок уже українських сповідників ідеї "світлого минулого", найперше Тимошенко, яка встигла влаштувати кілька проблем на ринку своїми волюнтаристськими й безграмотними діями. А ще я бачу досвід Венесуели, яка лежить на океані нафти, має потужну нафтопереробку, але пального там вистачає лише для армії й поліції. Зрештою, папік нашого гідранта два роки тому прямо сказав, що "Венесуэлла - это хорошо!"
Нас цілком можуть очікувати ще дві біди, які стануть наслідком абсолютно тупого рішення Зеленського-Шмигаля. На носі сільгоспроботи, а під них може спалахнути справжня паливна криза. Щось просто не зможуть зібрати й вивезти, а щось стане неконкурентно дорогим, бо пальне більшість аграріїв таки відшукають, але на чорному ринку за спекулятивними цінами й без гарантій якості. А ще у нас війна і армія потребує пального, якого вчасно не закупили. І навіть, якщо цього року не буде якихось наступальних операцій та потужних бойових дій, втрати будуть не лише в падінні боєготовності бійців. Коли ваші танки незаправлені, ворог завжди поводиться нахабніше та виставляє вищу ціну за перемир'я.
Може виникнути питання: а як боротися з монопольними змовами й умисним завищенням цін потужними операторами понад реальні ринкові показники? Адже вони теж бувають, особливо на ринку нафтопродуктів. А дуже просто. В країні є Антимонопольний комітет та виписане антимонопольне законодавство. Якраз його завдання боротися проти таких явищ виключно ринковими механізмами. Але... Понад пів року тому відбулося рейдерське захоплення родиною Зеленських (тут уже навіть не інституцією корумпованого перЗЄдєнта, а саме родиною) АМКУ. Тоді буквально викрали попереднього голову й змусили написати заяву на звільнення. Коли його відпустили, той швидко відкликав свою заяву, як таку, що написане під тиском. Його відшукали, знову викрали, не знаю чим там "переконували" (праска, паяльник, пальці в двері, биття палкою по п'ятках?..), але він повторно попросився на вихід, а комітет Ради поспіхом розглянув і підтримав заяву, доки чиновника не випустили з підвалів Банкової. Далі АМКУ отриала на довольствіє подружка Олени Зеленської й рідна сестра розпорядниці майна цієї "сімейки Адамсів" у Італії.Тепер завдання АМКУ не проти монопольних змов боротися, а відвертим рекетом займатися...
Ласкаво просимо в минуле. Історики кажуть, що коли зникає колективна пам'ять про трагедії й біди минулого (старі покоління відходять, а нові не хочуть учитися на чужих помилках) їх повторення стає неминучим...
