Коли у 2021 році я почув від знайомих, що на посаду Головокомандувача ЗСУ нарешті призначили фахову людину, просто повірив їм на слово. Про генерала Валерія Залужного я майже нічого не чув, але як і багато людей, дотичних до війни розумів, що Хомчака треба як можна швидше відправляти у відставку. Коли людина такого рангу як Головнокомандувач, разом із Міністром оборони країни міряють висоту каблуків на жіночих туфлях, це навіть не довбаний дешевий цирк. Це взагалі щось по за межами моєї уяви. І усе це на секундочку, під час війни!
Дійсно, тоді раптово і начебто зовсім зненацька були призначені на великі військові посади не люди які вміють лише капці носити в зубах, а фіхівці своєї справи. Вже потім десь пройманули інформація на рівні чуток, що призначення саме Залужного перед повномасштабним вторгненням з боку Росії, було вимогою наших союзників. Бо вони скоріш за все чудово розуміли, що або на Банковій дупля не відбивають, що чекає країну через декілька місяців, або хтось свідомо готував краіну до…
Хтось до речі звернув увагу на те, що після того, як Залужний став у керівництва ЗСУ, тема «вагнергейту» з боку нашіх партнерів, зійшла нанівець. Так це насправді, чи ні, хто зна… Але я боюсь собі уявити, що було би у лютому та березні 2022 року, залишись Хомчак на своїй посаді.
Своє головне інтерв’ю, генерал Валерій Залужний даси ще не скоро. Від того, що він може (і напевне хоче) сказати, ми почули лише один відсоток. І то не факт. Я розумію чому так. Йде війна і кожне його речення, в кремлі будуть роздивлятись під мікроскопом.
Саме тому звернули на себе увагу слова, сказані генералом наприкінці відео. Вони вже стосуються майбутнього України. І я особисто побачив (і почув) людину із державницькою позицією. Залужний розумів тоді і уж точно розуміє зараз просту істину. Те, що Банкова не хотіла чути апріорі… «Якщо ти не можеш забезпечити безпеку своєї країни, все інше не має ніякого сенсу». Це Головнокомандувач ЗСУ на той, чи інший манер, повторив декілька разів. Спочатку армія, себто безпека України, потім все інше. Навіть навів приклад Ізраїля. Так, ми вже чули щось схоже в квітні 2019 року, «Армія! Мова! Віра!», але тоді ця проста формула у більшості викликала лише сміх. Сподіваюсь, зараз вже нареготались досхочу.
А тепер моя особиста думка. Повторюю, для особливо обдарованих… Це моя! Особиста! Думка! Якщо я скажу, що Україна нарешті дочекалась свого Ейзенхауера або де Голля, то наврядчи помилюсь!
І головне! Він навіть не думає про те, щоби спробувати пошукати мир в очах путіна. «Перемогти! Інакше будемо переможені!»… Проста та усім зрозуміла філософія від Валерія Федоровича.
p.s. Те що він в першу чергу людина, наприклад я зрозумів ще восени 2021 року, під час його зустрічі із військовими блогерами. Ти можеш навішати локшини на вуха одному, двом, навіть трьом. Напустити туману військового пафосу. Тіпа давайте швидко ваші питання, помічники запішуть бо мені треба їхати по справах. І на обличчя ліпеться маска під назвою, «Як ви мене усі задовбали». Але півтора десятка військових, тебе розкусять міттево. Бо вони за свої роки бачили різних людей в погонах. Тоді була зустріч на рівних. І в той же час ми усі розуміли, що перед нами Головнокомандувач українського війска. Генерал, який вже тоді чудово бачив, що насувається велика біда. Але… Хто ж тоді чув, або хотів чути генералів, коли тут треба будувати дороги!
