103-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 262 дні. Іменинники — Веніамін, Інокентій, Іпат (Іпатій). Всесвітній день рок-н-ролу, в Чаді відзначають Національний день, в Таїланді, Лаосі, Бірмі, Камбоджі святкують Новий рік.
Головні події 13 квітня
• Смерть великого князя київського Всеволода Ярославича, 1093
• Падіння Константинополя, 1204
• Нантський едикт, 1598
• Єврейка б'є неонациста, 1985
Всі події 13 квітня
1059 • За згодою Латеранського собору папа Миколай II буллою «В ім'я Господа» постновив, що рада кардиналів-єпископів є виключним виборцем папи римського
1093 • У Вишгороді на 63-у році життя помер великий князь Всеволод, останній з т. зв. триумвірату Ярославичів. Наступного дня він був похований у Софійському соборі в Києві. Через десять днів великокняжий стол посів його племінник Святополк Ізяславич.
1111 • У Римі фактично взятий у плон німецькими військами папа Пасхалій ІІ коронував імператора Священної Римської імперії Генріха V, четвертого і останнього німецького правителя з Салічної (франконської) династії.
1204 • Учасники Четвертого хрестового походу, організованого папою Інокентієм III в 1202 році проти мусульманського Єгипту, змінивши маршрут, увірвались в Константинополь і розгромили місто. Це була помста хрестоносців за неспроможність візантійського імператора Ісаака II Ангела розрахуватись за допомогу, надану німецьким королем Філіпом Швабським і венеціанським дожем Енріко Дандоло при відновленні Ісаака на троні. Після падіння Константинополя на Балканах виникли нові держави хрестоносців, найбільша з яких Латинська Римська імперія проіснувала до 1261 року, а влада візантійських імператорів збереглась лише в Малій Азії.
1436 • В ході Столітньої війни франко-бургундські війська на чолі з конетаблем Артуром де Рішмоном, герцогом Бретані, зайняли Париж, економічно занепалий за роки правління англійцями.
1598 • Французький король Генріх IV Бурбон підписав Нантський едикт, закон, який гарантував французьким протестантам-гугенотам свободу віросповідання. Це завершило тридцятирічний період Релігійних воєн у Франції і поклало початок сторіччю відносного миру, відомого як «Великий вік». Дію едикту було відмінено у 1685 році Людовиком XIV, котрий проголосив Францію суто католицькою державою.
НОВА ІСТОРІЯ
1640 • Англійський король Карл I вперше з 1628 року скликав парламент, який мав схвалити виділення з казни засобів для війни з повсталими шотландцями. Однак парламент зажадав обмеження королівської влади, що привело до конфлікту Карла I з Палатою громад. 5 травня 1640 року, всього через три тижні після скликання, цей парламент, названий Коротким, був розпущеий.
1735 • На престол Японії зійшов 115-й імператор Сакураматі.
1742 • У Дубліні (Ірландія) вперше публічно виконано ораторію «Месія» Георга Фредеріка Генделя.
1829 • У Великій Британії прийнято закон "Про емансипацію католиків", згідно з яким католики отримали право бути членами парламенту і громадських організацій.
1895 • В Петербурзі підписано імператорський указ про заснування в Михайлівському палаці «Російського музею імператора Олександра III» (нині — Державний Російський музей). Його було офіційно відкрито в березні 1898 року.
1919 • Британські війська під командуванням бригадного генерала Реджинальда О'Дайєра жорстоко придушили мирну 10-тисячну демонстрацію в Амрітсарі, священному для сікхів місті в Пенджабі, — 379 неозброєних людей було вбито, близько 1200 — поранено. Заворушення у Пенджабі були викликані рішенням британських властей ввести в дію т. зв. закон Роулетта, котрий продовжував надзвичайне положення, введене в 1915 році, і обмежував права місцевого населення. Кривава бійня в Амрітсарі викликала хвилю націоналістичних виступів по всій Індії, і один з лідерів антиколоніального руху Мохандас Ганді, котрий в роки Першої світової війни активно підтримував Британію в надії на отримання для Індії часткової автономії, закликав до першої кампанії ненасильницького опрору властям і виступив за надання Індії повної незалежності від Великої Британії.
1928 • У Києві відбулась прем'єра фільму Олександра Довженка «Звенигора», німого фільму, знятого в 1927 році.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1941 • У Москві представниками СРСР і Японії підписано пакт про нейтралітет тривалістю 5 років. Цей договір дозволив багаторічним ворогам звільнити значні військові ресурси, задіяні у протистоянні на спірних територіях в Манчьжурії та Зовнішній Монголії. На початку 1945 року на Ялтинській конференції Йосиф Сталін на прохання президента США Франкліна Рузвельта погодився оголосити війну Японії після перемоги над Німеччиною, і 8 серпня 1945 року Радянський Союз порушив пакт про нейтралітет з Японією, оголосивши їй війну.
1941 • Німецькі війська захопили столицю Югославії місто Белград.
1945 • Війська 3-го (командуючий маршал Федір Толбухін) і 2-го (командуючий маршал Родіон Малиновський) Українських фронтів Радянської армії захопили місто Відень. В ході боїв за столицю Австрії, що тривали з 16 березня, було розбито 11 німецьких танкових дивізій і взято в полон більше 130 тисяч солдатів і офіцерів супротивника.
1953 • У лондонському видавництві «Jonathan Cape» вийшов друком перший роман Яна Флемінга «Казино Рояль» про пригоди агента британської розвідки Джеймса Бонда. Книга, накладом 4728 примірників, обгортку до якої намалював сам автор, була продана менше, ніж за місяць і наступного року вийшов додатковий тираж і книга була вперше екранізована.
1964 • На 36-й церемонії вручення нагород Американської кіноакадемії основний епітет, котрий можна було застосувати до фільмів-номінантів, це слово "довгий" — середня тривалість стрічок складала 159 хвилин, включаючи "Клеопатру" (243 хвилини), "Як був захоплений Захід" (165 хвилин), "Цей божевільний, божевільний, божевільний світ" (188 хвилин), "Америка, Америка" (174 хвилини). Переможцем же став фільм "Том Джонс" (120 хвилин; режисер і продюсер Тоні Річардсон). Серед акторів "Оскари" отримали Сідні Пуатьє (краща чоловіча роль, "Польові лілеї"; перший чорношкірий актор, що отримав подібну нагороду), Патрісія Ніл (краща жіноча роль, "Безладдя"), Мелвін Дуглас (краща чоловіча епізодична роль, "Безладдя") і Маргарет Разерфорд (краща жіноча епізодична роль, "Важливі персони"). У 2002 році Сідні Пуатьє став першим із афро-американців, що отримав «Оскар» за творчий внесок в кіно.
1967 • У Лондоні відбулась прем'єра фільму «Казино Рояль» за однойменним романом Яна Флемінга про пригоди агента британської розвідки Джеймса Бонда. Через те, що вона була знята у стилі пародійної комедії, стрічка не увійшла до "офіційної бондіани", хоча у ній зіграли зірки першої величини — Девід Нівен, Урсула Андресс, Вуді Ален, Жан-Поль Бельмондо, Орсон Веллс і Джон Х'юстон. Наступна екранізація цього роману вийшла через сорок років з Деніелом Крейгом у головній ролі.
1970 • Під час третього пілотованого польоту до Місяця на борту американського космічного апарату "Аполлон-13", що вже подолав 4/5 відстані до супутника, відбувся вибух танкера з киснем. Через проблеми із постачанням кисню, електроенергії і води астронавти Джеймс Ловелл, Джон Свігерт і Фред Хейз були змушені відмовитись від програми висадки на Місяць і, лише облетівши на несправному літальному апараті супутник, направились на Землю і 17 квітня приземлились в районі Тихого океану.
1975 • Після спроби палестинців убити одного з лідерів християнської громади Лівану шейха П'єра Жмаєля, в Бейруті почались зіткнення між палестинськими бойовиками і міліцейськими загонами християнської партії «Катаїб», які привели до громадянської війни, що тривала 15 років за участю ізраїльської і сирійської армій.
1986 • Папа римський Павло Іван II відвідав римську синагогу — перший в історії папства зареєстрований візит вищого католицького ієрарха подібного роду.
НАШ ЧАС
1993 • Компанія Adobe оголосила про початок продажу в червні програми Acrobat, призначеної для тиражування і публікації електронних документів зокрема в Інтернеті.
2000 • Танення снігів і неперервні дощі на території Словаччини, України, Угорщини, Югославії та Румунії привели до різкого зростання рівня води в Тисі і її притоках, досягнувши рекордної відмітки в 9 метрів поблизу угоського міста Токай. Це привело до затоплення тисяч гектарів землі і підняттю з дна Тиси і Дунаю тон дохлої риби, яка загинула в лютому після скидання в Румунії цианіду у верхів'я Тиси і її приток. Внаслідок повені в Румунії та Угорщині загинуло не менше 10 чоловік.
2017 • У ході війни проти ІДІЛ на її позиції в Афганістані поблизу пакистанського кордону США скинули фугасну бомбу GBU-43 масою 9,5 тон (11 тон в тротиловому еквіваленті), яка вважається найпотужнішим боєприпасом неядерної дії і часом іменується «матір'ю усіх бомб».
Народились 13 квітня
1519 — †5 січня 1589 • Катерина де Медічі, королева Франції, дружина короля Генріха II (1547-59 рр.); матір королів Франциск II, Карла IX і Генріха III, королеви Маргарити.
1743 — †4 липня 1826 • Томас Джефферсон, 3-й президент США (1801-09 рр.), один з авторів «Декларації незалежності США». 280 років з дня народження.
1771 — †22 квітня 1833 • Річард Тревітік, англійський інженер, винахідник парового двигуна високого тиску (1797), першого самохідного пасажирського візка (1801) і першого залізничного локомотива (1804).
1808 — †18 жовтня 1889 • Антоніо Меуччі, італійський вчений, дійсний винахідник телефону (1860, за 5 років до Александра Белла). 215 років з дня народження.
1866 — †3 листопада 1908 • Буч Кессіді, легендарний невловимий бандит, що орудував на Дикому Заході.
1887 — †3 грудня 1978 • Іван Петрович Кавалерідзе, український скульптор (пам'ятник Ярославу Мудрому у Києві), кінорежисер («Ключі щастя», «Коліївщина», «Повія»), драматург.
1892 — †5 грудня 1973 • Роберт Вотсон-Ватт, шотландський фізик, винахідник радара (1935) і системи радіолакаційного виявлення літаків.
1909 — †22 грудня 1989 • Самуель Беккет, ірландський письменник, Нобелівський лауреат (1969).
1939 • Пол Сорвіно, американський актор ("Закон і порядок", "День дельфіна", "Червоні", "Дік Трейсі"); батько актриси Міри Сорвіно.
1940 • Владімір Козма, французький композитор.
1944 • Джек Кессіді, американський рок-музикант (The Jefferson Airplane, Hot Tuna, KBC).
1960 • Руді Фьоллер, німецький футболіст, чемпіон світу (1990), тренер.
1963 • Гаррі Каспаров, шахіст, 13-й чемпіон світу з шахів, політик. 60 років з дня народження.
Померли 13 квітня
989 • Барда Фока-молодший, візантійський полководець; племінник імператора Никифора II Фоки. Пом. 1034 роки тому у 54 роки (нар. 935 р.).
1093 • Всеслав Брячиславич, великий князь київський (1068—69 рр.), князь полоцький (1044-67, 1070, 1071-1101 рр.) з дому полоцьких Ізаславичів династії Рюриковичів; правнук князя Володимира Великого Пом. 930 років років тому десь у 64 роки (нар. бл. 1029 р.).
1093 • Всеволод I (Всеволод Ярославич), великий князь київський (1077, 1078—93 рр.); син Ярослава I Мудрого та шведської принцеси Інгігерди. Пом. 930 років років тому у 63 роки (нар. 1030 р.).
1592 • Бартоломео Амманаті, італійський скульптор і архітектор доби маньєризму. Пом. 431 рік тому у 81 рік (нар. 18 липня 1511 р.).
1695 • Жан де Лафонтен, французький поет, байкар. Пом. 328 років тому у 74 роки (нар. 8 липня 1621 р.).
1902 • Олександр Матвійович Лазаревський, український історик («Опис старої Малоросії», «Малоросійські посполиті селяни (1648—1783 рр.)»), генеалог («Нариси малоросійських фамілій»), джерелознавець та видавець («Сулимівський архів», «Мотижинський архів»); один із перших біографів Тараса Шевченка. Пом. 121 рік тому у 68 років (нар. 20 червня 1834 р.).
1937 • Ілля Ільф (Єхіел-Лейб Файнзільберг), російський письменник (12 стільців, Золоте теля). Пом. 86 років тому у 40 років (нар. 15 жовтня 1897 р.).
1971 • Серго Закаріадзе, грузинський актор ("Батько солдата", "День останній, день перший"). Пом. 52 роки тому у 62 роки (нар. 1 липня 1909 р.).
2015 • Гюнтер Грасс, німецький письменник (Коти-мишки, Собачі роки, Жерстяний барабан), лауреат Нобелівської премії (1999). Пом. 8 років тому у 88 років (нар. 16 жовтня 1927 р.).
