14-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 352 дні. Іменинники — Богдан, Василь, В'ячеслав, Григорій, Емілія, Іван, Микола, Михайло, Олександр, Петро, Платон, Фелікс, Трохим, Федот, Федосій. У Білорусі, Македонії, Росії та Україні святкують Старий Новий рік.
Головні події 14 січня
• Початок Англійської революції, 1642
• Битва біля Паніпата, 1761
• Таємна конференція у Касабланці, 1943
• Ядерне роззброєння України, 1994
• Клінтон, Єльцин і Кравчук у Москві, 1994
• Революція в Тунісі, 2011
Всі події 14 січня
27 до н. е. • В урочистій обстановці Октавіан склав з себе надзвичайні повноваження і оголосив про відновлення Римської республіки. Через два дні на зазадалегідь підготовленому Октавіаном сенаті він дозволив умовити себе стати принцепсом (першим громадянином, титул імператора) і називатись віднині Августом (божественним), оскільки був сином обожненого на цей час Цезаря. Октавіан також отримав щит із зобораженням чотирьох його головних чеснот — virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя).
НОВА ІСТОРІЯ
1642 • Король Карл I віддав наказ заарештувавати лідерів непокірного йому парламенту, що стало початком революції і громадянської війни, в результаті якої Англія була проголошена республікою.
1649 • Після перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, викупу за зняття облоги Львова, гетьман Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав у Київ, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян.
1703 • В центральних Апеннінах в Італії відбувся землетрус силою понад 6 балів. Повторні поштовхи такої ж магнітуди стались також 14 січня, 16 січня та 2 лютого. Загалом загинуло понад 10 тисяч чоловік.
1761 • Біля міста Паніпат (зараз Хар'яна, Індія) відбулась одна з найбільших битв XVIII століття — війська афганської імперії Ахмад-шаха Дуррані, що виступали у союзі з мусульманами занепалої Імперії Моголів, здобули перемогу над індуїстською армією Конфедерації Маратхів, підтримуваною французами. З обох боків у ній взяло участь більше 125 тисяч чоловік, близько 70 тисяч з яких загинули першого ж дня; ще близько 40 тисяч маратхів було вирізано на наступний день після пермоги афганців.
1814 • Після блискавичного і переможного шведсько-британського походу проти Данії (союзниці Франції), очоленого шведським коронним принцем Бернадотом, датчани змушені були підписати Кільський мир, остнанню угоду періоду визвольних війн проти наполеонівського панування. Згідно з договором, Данія зобов'язувалась розірвати свій союз із Францією, розпочати війну проти Наполеона, передати Норвегію Швеції, отримавши взамін шведську Померанію і острів Рюган; Великобританія залишала за собою острів Гельголанд, захоплений в 1807 році.
1858 • Два італійські революціонери на чолі з Фелісом Орсіні здійснили невдалу спробу замаху на життя французького імператора Наполеона III, як ворога об'єднання Італії і пригнічувача французького народу. Змовники кинули в карету, якою імператор і його дружина Євгенія їхали в оперний театр, три бомби, але монарше подружжя не постраждало, натомість закинуло близько десяти випадкових перехожих. Орсіні був заарештований і через два місяці страчений.
1900 • У Римі в Театро Костанцо в присутності королеви Маргарити, президента італійської Ради міністрів Луїджі Пелле, міністра культури Баччеллі відбулася прем'єра опери "Тоска" Джакомо Пуччіні і була прийнята без захвату. Їй дорікали за неоригінальність мелодичних ідей, які повторюють попередні знахідки Пуччіні, в натуралізмі, особливої критиці піддалася сцена тортур.
1907 • В результаті землетрусу магнітудою 6,5 балів і викликаних ним пожеж було повністю зруйновано столицю Ямайки місто Кінгстон і загинуло близько 1000 чоловік.
1918 • У Росії запроваджено Григоріанський календар (новий стиль), який постановив 1 лютого вважати 14 лютого.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1942 • В ході британо-американської конференції з вироблення єдиної стратегії у війні проти Німеччини, що розпочалась 22 грудня 1941 року, президент США Франклін Рузвельт і прем'єр-міністр Британії Уінстон Черчілль підписали рішення про створення Об'єднаного штабу військ.
1943 • У Касабланці (Марокко) відбулась таємна конференція за участю президента США Франкліна Рузвельта і прем'єр-міністра Британії Вінстона Черчілля, на якій були обговорені плани спільних військових дій проти Німеччини та її союзників, відкриття другого фронту в Європі і прийнято рішення вимагати безумовної капітуляції від Німеччини, Італії та Японії.
1944 • На північному заході СРСР почався наступ військ Ленінгардського, Волховського і 2-го Прибалтійського фронтів. До 1 березня німецькі війська були відкинуті на 220-280 кілометрів від Ленінграду.
1953 • На засіданні парламенту Югославії маршал Йосип Броз Тіто обраний першим комуністичним президентом країни.
1954 • У Сан-Франциско відбулось одруження 28-річної зірки кіно Мерилін Монро і 40-річного легендарного бейсболіста Джо Дімаджио. Їх шлюб проіснував лише дев'ять місяців, однак після смерті Монро в 1961 році Дімаджио протягом всього свого життя щодня надсилав на могилу колишньої дружини свіжі квіти.
1980 • Після того, як на виборах 3 січня до нижньої палати парламенту партія Індійський національний конгрес (ІНК) завоювала дві третини місць, лідер ІНК Індіра Ганді знову зайняла пост прем'єр-міністра.
1980 • Генеральна Асамблея ООН 104 голосами проти 18 засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, що вимагала "негайно, безумовно і повністю вивести всі війська з Афганістану". Однак це ніяк не вплинуло на подальші дії Рядянського Союзу, котрий, користуючись своїм право вето, за декілька днів перед тим заблокував прийняття подібної резолюції Радою Безпеки ООН.
1982 • Народні збори Албанії призначили головою Ради міністрів Аділія Чарчані замість Мехмета Шеху, котрий, згідно офіційної версії, "покінчив життя самогубством".
1985 • Перемігши Мануелу Малєєву у фіналі турніру Virginia Slims у Вашингтоні, чешка Мартіна Навратілова стала третьою, після Джиммі Конорса та Кріс Еверт Ллойд, спортсменкою, що перемогла у 100 професійних тенісних турнірах.
1988 • 14 голосами "за" при жодному "проти" (США утримались), Рада Безпеки ООН проголосувала за припинення Ізраїлем депортації палестинців з їхніх земель і повернення уже депортованих на батьківщину.
1990 • На американському телеканалі FOX відбулась прем'єра мультиплікаційного серіалу "Simpsons".
НАШ ЧАС
1994 • У Москві під час зустрічі на найвищому рівні президенти України Леонід Кравчук, Росії Борис Єльцин і США Білл Клінтон і України Леонід Кравчук підписали угоду про вивезення з України стратегічної ядерної зброї та принципової згоди РФ надати компенсацію. Ця заява фіксувала міжнародні зобов'язання України отримати без'ядерний статус, незважаючи на спротив українського парламенту.
2004 • Після 500-річної перерви в Грузії поновлено використання на державному рівні прапор "п'яти хрестів", відомий приблизно з XIII століття як прапор Грузинського царства.
2005 • Зонд «Гюйгенс», який відділився від апарату «Кассіні», досягнув поверхні Титана; при цьому станція «Кассіні» стала першим штучним супутником Сатурна.
2011 • Перемогою закінчилась революція в Тунісі — після місяця вуличних демонстрацій проти режиму і корумпованих політиків країну залишив президент Тунісу Зін аль-Абідін Бен Алі, який вилетів в Саудівську Аравію. Наступного дня Конституційна рада Тунісу усунула його від влади і призначила тимчасовим виконувачем обов'язків президента спікера парламенту Фуада аль-Мубазаа.
Народились 14 січня
83 до н.е. — †1 серпня 30 до н.е. • Марк Антоній, давньоримський полководець та державний діяч, триумвір (43-33 рр. до н.е.), тричі консул (44, 34, 31 до н.е.).
38 до н.е. — †14 вересня 9 до н.е. • Децим Нерон Клавдій Друз (Германік, Друз-старший), римський полководець, консул (9 рік до н. е.), підкорювач германських племен ретів, фризів, хавків і батавів; прийомний син імператора Августа, брат імператора Тиберія, дід по батькові імператора Калігули і прадід імператора Нерона по матері.
1131 — †12 травня 1182 • Вальдемар Великий (Вальдемар Естрідсен), король Данії (з 1157 р.), король Ютландії і герцог Шлезвіга (1147-57 рр.); правнук великого князя київського Володимира Мономаха (на честь якого був названий).
1875 — †4 вересня 1965 • Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру (1952).
1882 — †29 березня 1972 • Іван Іванович Огієнко, український мовознавець, лексикограф, політичний, громадський і церковний діяч, міністр народної освіти (1919), міністр культів (1919-24 рр.) УНР, митрополит УАПЦ (1944-51 рр.), предстоятель УГПЦК (1951-72 рр.); брат прадіда Сергія Бубки.
1890 — †8 серпня 1983 • Ролла Нейл Харгер, американський токсиколог і біохімік; розробив метод визначення кількості алкоголю в крові за складом видихнутого повітря (1931).
1896 — †28 вересня 1970 • Джон Дос Пасос, американський письменник ("Великі гроші").
1897 — †30 серпня 1937 • Панас Петрович Любченко, український радянський партійний та державний діяч; голова РНК УРСР (1934-37 рр.).
1933 — †22 березня 2004 • Наталія Михайлівна Наум, українська актриса ("Ати-бати, йшли солдати", "Тихі береги", "Білий птах з чорною відзнакою", "За двома зайцями", "Поема про море").
1941 • (Дороті) Фей Данауей, американська актриса, лауреат Оскара ("Мережа" [1976]; "Історія Жанни д'Арк", "Афера Томаса Крауна", "Дон Жуан Демарко", "Перший смертний гріх", "Китайський квартал", "Три дні кондора", "Чайнатаун", "Бонні та Клайд"). Сьогодні 83-а річниця.
1948 — †27 серпня 1981 • Валерій Борисович Харламов, російський хокеїст; за 15 років спортивної кар'єри зіграв 438 матчів за московське ЦСКА (закинув 293 шайби) і 123 матчі за збірну СРСР (89 шайб).
1963 • Стівен Содерберг, американський режисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оуешена»). Сьогодні 61-а річниця.
1965 — †10 липня 2006 • Шаміль Басаєв, чеченський польовий командир.
Померли 14 січня
335 • Ніна Каппадокійська (свята Ніна), християнська просвітительки Грузії; мощі покояться у Бодбійському монастирі (Кахетія, Грузія). Пом. 1689 років тому у 55 років (нар. 280 р.).
1092 • Вратислав I, перший король Богемії (1086-92 рр.) з династії Пржемисловичів. Пом. 932 роки тому у 57 років (нар. 1035 р.).
1301 • Андрій III (Андрій Венеціанець), король Угорщини та Хорватії (1290-1301 рр.); останній монарх з династії Арпадів. Пом. 723 роки тому у 36 років (нар. 1265 р.).
1753 • Джордж Берклі, англійський філософ і релігійний діяч ("Трактат про начала людського знання"). Пом. 271 рік тому у 68 років (нар. 12 березня 1685 р.).
1775 • Петер Шенк-молодший, німецький гравер і видавець; син Петера-Шенка-старшого. Пом. 249 років тому у 82 роки (нар. 15 лютого 1693 р.).
1867 • Жан Огюст Домінік Енгр, французький живописець (Мадам Девосе, Апофеоз Гомера, Посли Агамемнона). Пом. 157 років тому у 87 років (нар. 29 серпня 1780 р.).
1898 • Льюіс Керролл (Чарльз Латуідж Доджсон), англійський математик, письменник ("Аліса в країні чудес"). Пом. 126 років тому у 66 років (нар. 27 січня 1832 р.).
1957 • Хамфрі ДеФорест Богарт, американський актор, премії «Оскар» («Африканська королева» [1951]; «Касабланка», «Мати і не мати», «Сабріна»); на думку Американського інституту кіномистецтва — кращий актор американського кіно. Пом. 67 років тому у 58 років (нар. 25 грудня 1899 р.).
1966 • Сергій Павлович Корольов, український вчений і конструктор радянських балістичних ракет, штучних супутників Землі ("Электрон", "Молния", "Космос", "Зонд"), космічних літальних апаратів ("Восток", "Восход"). Пом. 58 років тому у 59 років (нар. 12 січня 1907 р.).
1977 • Пітер Фінч (Фредерік Джордж Пітер Інгл-Фінч), англійський актор, лауреат «Оскара» (Телемережа [1976]; Політ Фенікса, Слон на прогулянці, Червона палатка). Пом. 47 років тому у 61 рік (нар. 28 вересня 1916 р.).
1988 • Георгій Максиміліанович Маленков, радянський партійний діяч, голова ради Міністрів СРСР (1953-55 рр.). Пом. 36 років тому у 86 років (нар. 8 січня 1902 р.).
1994 • Зіно Давидофф, швейцарський підприємець, засновник всесвітньовідомої компанії "Davidoff" з виробництва сигарет, косметики, спиртних напоїв і галантереї; виходець з України. Пом. 30 років років тому у 88 років (нар. 11 березня 1906 р.).
2006 • Шеллі Вінтерз (Шрифт), американська кіноактриса, дворазовий лауреат «Оскара» (Блакитна латка [1965], Щоденник Анни Франк [1959]; Місце на сонці, Ніч мисливця). Пом. 18 років тому у 84 роки (нар. 18 серпня 1922 р.).
2016 • Леонід Іванович Жаботинський, український спортсмен, важкоатлет, дворазовий Олімпійський чемпіон (1964, 1968), чемпіон світу (1964-66, 1968) і Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963-74), письменник ("Стиль і серце"). Пом. 8 років тому у 78 років (нар. 28 січня 1938 р.).
