114-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишився 251 день. Іменинники — Іван, Яків. Міжнародний день солідарності молоді, у Вірменії День національного смутку.
Головні події 24 квітня
• Падіння Трої, 1184 до н.е.
• Ужгородська унія, 1646
• Одинадцята Російсько-турецька війна, 1877
• Геноцид вірмен у Туреччині, 1915
• Великоднє повстання, 1916
• Взяття Сімферополя українськими військами, 1918
Всі події 24 квітня
1184 до н. е. • Відповідно до датування Ератосфена та Аполлодора Афінського саме цього дня грецькі воїни хитрістю захопили Трою і знищили майже все чоловіче населення міста. Врятуватись вдалось лише Енею з небагатьма соратниками, який отримав від богів наказ тікати з міста, щоб відродити славу Трої в новому місці.
СЕРЕДНІ ВІКИ
776 • Імператор Лев IV Хозар призначив своїм співправителем 5-річного сина Костянтина. Це спрвокувало заколот його зведених братів, який був швидко придушений, — змовники були осліплені, пострижені у ченці і вислані до Херсонесу.
1547 • У вирішальній битві Шмалькальдентської війни біля Мюльберга імператор Карл V розбив війська Шмалькальдентського союзу. Лідер протестантів курфюст Саксонський Фрідріх I був узятий в полон.
НОВА ІСТОРІЯ
1646 • На церковному соборі в Ужгородському замку 63 священики Мукачівської православної єпархії за присутності римо-католицького єпископа Юрія Якушича з Егера, уклали акт про об'єднання православних парафій з Католицькою церквою. Натхненником Ужгородської унії був Петро Партеній, який пізніше став першим уніатським єпископом на Закарпатті.
1794 • Загони Тадеуша Костюшка завдали поразки російським військам у битві під Рацлавицями.
1793 • На території земель Правобережної України указом російського царя утворена єдина Мінсько-Ізяславсько-Брацлавська православна єпархія, якій належало 329 церков. Очолив її щойно звільнений з польської в’язниці єпископ Віктор Садковський.
1800 • Президент США Джон Адамс підписав розпорядження про виділення 5 тисяч доларів на придбання "книг, що можуть знадобитися в Конгресі", чим фактично заклав початок створення бібліотеки Конгресу США. Перші книги надійшли з Лондона в наступному році, а ще через рік з'явився перший бібліотечний каталог, що налічував 964 томи і 9 карт. У 1814 році британські війська, що захопили Вашингтон, спалили бібліотеку Конгресу і у вогні загинуло понад 3 тисячі книг. Наступного року для компенсації втрати президент Томас Джеферсон продав Конгресу 6487 томів з власної бібліотеки, найбільшої і найкращої в країні; пожежа 1851 року знищила дві третини з них. Компенсувати їх втрату вдалось лише через декілька років. А найбільш інтенсивно бібліотека Конгресу стала розвиватись після Громадянської війни і в 20-у столітті стала фактично національною бібліотекою США, де сьогодні зберігаються 17 мільйонів книг і мільйони карт, рисунків, креслень, рукописів, фотографій, фільмів і відеозаписів.
1846 • Двотисячний мексиканський кінний загін атакував американський патруль чисельністю 63 солдати на спірній території на північ від Ріо-Гранде, убивши 16 вояків США. Цей інцидент, згодом названий Справою Торнтона, за ім'ям убитого американського офіцера, став одним з офіційних приводів для оголошення війни Мексиці.
1877 • Під приводом захисту балканських християн і слов'ян від утисків та переслідування Османською імперією Росія оголосила їй війну, в результаті якої отримала частину Вірменії, Бесарабію, а Туреччина змушена була визнати незалежність Румунії, Сербії та Чорногорії і надати статус автономії Болгарії та Боснії.
1895 • З Бостона на яхті «Спрей» канадський мореплавець Джошуа Слокам відправився у перше в світі одиночне кругосвітнє плавання. Більш ніж через три роки, 27 червня 1898 року, він повернувся в Ньюпорт (Род-Айленд), обігнувши земну кулю, пройшовши в одиночному плаванні більше 46000 миль (74000 км).
1898 • Іспанія оголосила війну США, відкинувши ультиматум про вивід військ з Куби. В результаті цієї війни Іспанія втратила всі свої колонії в Карибському морі.
1915 • В Оттоманській Туреччині почалась брутальна масова депортація вірмен, котра супроводжувалась знищенням людей, — із півтора мільйона вірмен, що проживали на той час в Туреччині, знищено було дві третини. У Вірменії ця трагічна дата відмічається як День пам'яті жертв геноциду.
1916 • На наступний день після перших заворушень, організованих членами підпільної націоналістичної організації Ірландське Республіканське Братство, очолюваної Патріком Пірсом, у Дубліні було захоплено урядові установи, поліцейські дільниці та головний поштампт і проголошено незалежність Ірландії від Великої Британії. Однак англійцям вдалося запобігти поширенню Великоднього повстання за межі столиці Ірландії і 30 квітня воно було повністю придушене.
1918 • Під містечком Віллер-Бретонне (Північна Франція) відбувся перший танковий бій — група з трьох наступаючих німецьких танків A7V наткнулася на групу з трьох британських танків Mark IV, два з яких були оснащені лише кулеметами для підтримки піхоти. У результаті перестрілки вони були пошкоджені, а третій британський танк, оснащений гарматою, зумів підбити один танк супротивника, після чого решта два німецьких танки відступили. Того ж дня німецький та британські танки були відремонтовані і продовжили бойові дії.
1918 • Частини армії УНР на чолі з Петром Болбочаном захопили Сімферополь — столицю Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди. Це стало фіналом успішного походу українських військ на Крим з метою визволення його від більшовиків, але через складну зовнішньополітичну ситуацію півострів так і не був приєднаний до України.
1919 • У Литві повалено радянську владу.
1920 • Уряди Польщі і УНР в особі українського генерала Володимира Сінклера та представника польського воєнного відомства Валерієм Славеком уклали угоду про військову допомогу, яка передбачала початок спільних польсько-українських воєнних дій проти більшовицьких військ на території України.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1940 • Після поразки грецької армії у її протистоянні військам Осі британські, австралійські, новозеландські та польські війська почали евакуацію з Греції. Протягом шести днів країну залишило понад 50 тисяч військовослужбовців, а зброя, техніка і літаки були залишені напризволяще.
1950 • Після анексії Ізраїлем східної частини Палестини в результаті арабо-ізраїльської війни король Трансіорданії Абдаллах оголосив про перейменування країни в Йорданське Хашимітське Королівство (Йорданія).
1953 • У Букінгемському палаці королева Британії Єлизавета II посвятила прем'єр-міністра країни лауреата Нобелівської премії Вінстона Леонарда Спенсера Черчілля в лицарі. Через два роки 81-річний Черчілль залишив вищий пост в країні, проте залишався членом парламенту аж до 1964-го, за рік до своєї смерті.
1955 • Ірак і Туреччина підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки і оборони (т. зв. Багдадський пакт). У цьому ж році до нього приєднались Велика Британія, Іран і Пакистан.
1962 • У США здійснено першу телетрансляцію з тихоокеанського узбережжя на атлантичне — телесигнал з Каліфорнії був переданий через перший експериментальний телесупутник "Еко-1" і прийнятий у Массачусетсі.
1970 • Гамбія, яка в 1965 році отримала незалежність від Великої Британії, проголошена республікою. Президентом країни став Дауд Кайраб Джавар.
1970 • Запущено перший китайський штучний супутник Землі — "Мао-1".
1980 • У Тегерані зазнала невдачі операція по звільненню 52-х заручників, утримуваних в посольстві США з листопаду 1979 року, — в результаті зіткнення вертольота і транспортного літака 8 американських військовослужбовців загинуло, 5-ро було поранено і жоден заручник звільнений не був. Конфлікт, що виник через спроби США надати притулок скинутому іранському шаху, вдалось розв'язати при посередництві Алжиру через 270 днів — після смерті шаха, втрати президентського крісла Джиммі Картером і розмороження 8 мільярдів доларів активів Ірану в банках США.
1983 • В результаті виборів Соціалістична партія Австрії (СПА) втратила абсолютну більшість в парламенті, що змусило федерального канцлера соціаліста Бруно Крайського подати у відставку. Його спадкоємець Фред Зіновац сформував коаліційний уряд СПА і національно-ліберальної Австрійської партії свободи.
1984 • У Сан-Франциско компанія Apple анонсувала свій портативний ком'пютер Apple II вагою 6 кілограмів і розміром з чемодан. Проте пишне гасло "Apple II — назавжди", під яким проводилась рекламна кампанія, виявилося далеким від дійсності — через 5 років Apple II був знятий з виробництва.
НАШ ЧАС
1996 • Палестинська Національна Рада проголосувала за вилучення із програмних документів Організації визволення Палестини (ОВП) положень, що закликали до збройної боротьби з Ізраїлем аж до повного знищення його як держави.
1997 • США стали 75-ю державою, котра ратифікувала міжнародний договір про заборону хімічної зброї, підписаний у 1993 році 164-а країнами, — він зобов'язував підписантів до 2007 року знищити всі наявні запаси цього виду зброї і промислові потужності по її виробництву.
1997 • Нижня палата японського парламенту проголосувала за дозвіл щодо проведення в країні операцій з пересадки серця.
1999 • На засіданні у Вашингтоні НАТО прийняла нову стратегічну концепцію, що дозволяла використання збройних сил блоку для запобігання порушенню прав людини будь-де у Європі.
2004 • Під час бою в Стейпл-центрі в Лос-Анжелесі Віталій Кличко у восьмому раунді нокаутував південноафриканця Коррі Сандерса і став чемпіоном світу за версією WBC, здобувши свій перший титул у професійному боксі.
Народились 24 квітня
1533 — †10 липня 1584 • Вільгельм I (Вільгельм Оранський), перший зі спадкоємних штатгальтерів (правителів) Нідерландів (з 1572), один з керівників Нідерландської революції проти іспанського володарювання і католицизму. 490 років з дня народження.
1803 — †30 березня 1865 • Олександр Васильович Духнович, закарпатський греко-католицький, русинський письменник («Добродетель превышает богатство»), педагог («Народная педагогия»), поет, видавець («Церковный Вестник для русинов Австрийской державы»). 220 років з дня народження.
1856 — †23 липня 1951 • Анрі Філіп Петен, французький військовий і політичний діяч, глава Французької Держави (1940-42 рр.), маршал, герой Верденів, віце-прем'єр уряду Франції (1940).
1904 — †19 квітня 1997 • Віллем де Кунінг, американський художник і скульптор голландського походження; один з видатних митців другої половини XX століття.
1900 — †13 лютого 1961 • Василь Пилипович Герасименко, радянський воєначальник, перший і єдиний в історії міністр оборони УРСР (1944-45 рр.).
1905 — †15 листопада 1989 • Роберт Пенн Воррен, американський письменник ("Вся королівська рать"), поет, критик.
1934 • Ширлі Маклейн (Бітті), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Час ніжності" [1983]; "Квартира", "Неприємності з Гаррі", "Точка повороту"); сестра актора і режисера Уоррена Бітті. Сьогодні 89-а річниця.
1936 — †18 травня 1990 • Джил Йєрленд, американська актриса ("Замах", "Бажання смерті 2", "Важкі часи"), письменниця; дружина актора Чарльза Бронсона.
1942 • Барбра (Джоан) Стрейзанд, американська співачка, лауреат "Греммі" (1963-1965, 1977, 1986), актриса, лауреат премії «Оскар» ("Смішне дівчисько" [1968], "Привіт, Доллі", "Як ми це робимо"), режисер ("Король сезону"). Сьогодні 81-а річниця.
1945 • Дуг Кліффорд, англійський рок-музикант, ударник групи Creedence Clearwater Revival ("Lookin’ Out My Back Door", "Up Around the Bend"). Сьогодні 78-а річниця.
1952 • Жан-Поль Готьє, французький модельєр. Сьогодні 71-а річниця.
1955 • Юрій Володимирович Макаров, український журналіст, телеведучий ("Телеманія"). Сьогодні 68-а річниця.
1955 • Майкл О’Кіфі, американський актор ("Три бажання", "Розанна", "Середні віки", "Проти закону"). Сьогодні 68-а річниця.
1963 • Біллі Гулд, англійський рок-музикант (Faith No More). Сьогодні 60-а річниця.
1974 • Сергій Петрович Данильченко, український боксер, бронзовий призер Олімпійських ігор у Сіднеї (2000). Сьогодні 49-а річниця.
1988 • Олександра Шевченко, український громадський діяч, співзасновник жіночого феміністичного руху FEMEN. Сьогодні 35-а річниця.
Померли 24 квітня
1852 • Василь Андрійович Жуковський, російський поет, основоположник російського романтизму ("Сільське кладовище", "Людмила", "Світлана"). Пом. 171 рік тому у 69 років (нар. 9 лютого 1783 р.).
1891 • Гельмут (Карл Бернхард) Мольтке, німецький фельдмаршал, начальник прусського і німецького генштабів (1858-88 рр.), ідеолог німецького мілітаризму. Пом. 132 роки тому у 91 рік (нар. 26 жовтня 1800 р.).
1960 • Макс фон Лауе, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії за відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах. Пом. 63 роки тому у 81 рік (нар. 9 жовтня 1879 р.).
1964 • Герхард Домагк, німецький мікробіолог, лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології (1939) за відкриття антибактеріальних властивостей сульфініламідів; премію не зміг отримати вчасно із-за заборони Гітлера громадянам Німеччини приймати Нобелівські премії (диплом і медаль були вручені в 1947 році). Пом. 59 років тому у 69 років (нар. 30 жовтня 1895 р.).
1979 • Володимир Михайлович Івасюк, український композитор і поет. Пом. 44 роки тому у 30 років (нар. 4 березня 1949 р.).
1989 • Саша (Олександра Євгенівна) Путря, юна українська художниця і поетеса; за 11 років свого життя створила 2279 робіт — 46 альбомів з малюнками, шаржами, віршами, чеканки, вишивки, дрібні вироби з пластиліну, саморобні шиті іграшки, вироби з намистин і кольорового каміння, випалювання по дереву. Пом. 34 роки тому у 12 років (нар. 2 грудня 1977 р.).
2004 • Есте Лаудер (Жозефін Естер Ментцер), засновниця косметичної імперії. Пом. 19 років тому у 96 років (нар. 1 липня 1908 р.).
