247-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 118 днів. Іменинники — Агафоник, Афанасій, Зотик, Неофіт, Северіан. У Білорусі відзначають День писемності і друку.
Головні події 4 вересня
• Падіння Західної Римської імперії, 476
• Шведська облога Львова, 1704
• Сім медалей Марка Спітца, 1972
• Помер Василь Стус, 1985
Всі події 4 вересня
476 • Війська германців захопили Равенну і змусили імператора Ромула Августа зректись престолу. Їх вождь Одоакр висловив покору східно-римському імператору Зенону й став одноосібним правителем Італії. Західна Римська імперія припинила своє існування.
СЕРЕДНІ ВІКИ
925 • У Кінгстоні відбулась коронація Етельстана, сина Едварда Старшого, короля Вессекса і Мерсії.
1260 • У битві при при Монтаперто зійшлись війська флорентійських гвельфів і вигнаних з міста гібеллінів, представників двох політичних партій (перші підтримували папу римського, інші — імператора Священної Римської імперії). Перемогу здобули гібелліни і гвельфи були вже остаточно вигрнані з Флоренції і оселились у Сієні.
1479 • Після чотирьох років війни з Португалією Іспанія отримала контроль над Канарськими островами і визнала монополію Португалії на торгівлю вздовж західного узбережжя Африки.
1596 • Перша задукоментована згадка про цунамі — землетрус поблизу острова Кюсю (Японія) спричинив утворення 15-метрової хвилі, яка спустошила узбережжя острова і спричинила загибель близько тисячі людей.
НОВА ІСТОРІЯ
1704 • У ході Великої Північної війни очолювана королем Карлом XII шведська армія, переслідуючи військо Августа II Сильного, взяла в облогу Львів. Місто протрималось лише два дні, було віддане на двогодинне розграбування, після чого виплатило велику контрибуцію і присягнуло на вірність лояльному шведам королю Станіславу Лещинському.
1781 • В мальовничому місці тихоокеанського узбережжя недалеко від Сан-Дієго, котре носило назву Нуестра Сенйора ла Рейна де Лос Анджелес де Порциунцила, на місці індіанського селища Янгма 44 іспанські поселенця на чолі з мексиканським губернатором Філіпе де Неве заснували містечко, котре сьогодні відоме як місто Лос-Анджелес. 26 із перших поселенців були неграми-рабами. В 1850 році Лос-Анджелес отримав статус міста.
1797 • У цей день, 18 фрюктідора по французькому революційному календарю, у Парижі члени Директорії Поль де Баррас, Жан Франсуа Рюбель і Луї Марі де Ла Ревель-Лепо при підтримці генералів-республіканців, серед котрих був і Наполеон Бонапарт, здійснили державний переворот. За час правління Директорії Франція пережила ряд тяжких економічних кризисів, що зробило уряд непопулярним і посилило позиції Роялістів. Переворот 18 фрютктідора ставив за мету придушити будь-яку спробу відновлення монархії — вранці Париж зайняли війська і в місті було розповсюджено повідомлення, що кожен, хто виступить за відновлення монархії або конститції 1793 року, буде розстріляний. Режим Директорії буде повалено через два роки і новий переворот 18 брюмера буде вже одноосібно очолювати Наполеон.
1827 • У фінському Турку спалахнула пожежа, у якій за два дні загинуло 27 чоловік і було знищено понад 2,5 тисяч будівель — 3/4 міста, включно з архівом Королівської академії Або, де зберігались середньовічної документи. До сьогодні це найбільша пожежа в історії Фінляндії і Скандинавії.
1870 • Через два дні після зречення Наполеона III, котрий здався в полон пруським військам після поразки біля Седана, Жюль Фавр і Леон Гамбетта проголосили в Парижі Третю республіку і сформували уряд національної оборони. У ньому Гамбетта отримав пост міністра внутрішніх справ, а Фавр — міністра іноземних справ. Відчайдушні спроби уряду створити нову армію для продовження війни проти Прусії привели до формування лише ряду загонів добровольців, котрі в листопаді здобули ряд перемог, але так і не змінили хід франко-пруської війни. 28 січня 1871 року Фавр підписав з Прусією перемир'я, а 10 травня — Франкфуртський мир.
1886 • Джеронімо, вождь індіанських племен апачі, який протягом тридцяти років очолював війну за незалежність, здався військам уряду США. Це означало припинення індіанських воєн на Південному Заході США.
1888 • Американець Джордж Істмен отримав патент на фотокамеру, котра працювала на плівці, що скручувалась в рулон, і зареєстрував свою торгову марку — "Кодак".
1937 • У Лозанні (Швейцарія) агентами радянського НКВС застрелено одного з лідерів Комінтерну І.Рейса, котрий заявив просвій розрив із Сталіним і перехід на ідейні позиції Троцького.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1940 • У Румунії до влади прийшов профашистський уряд генерала Йона Антонеску.
1955 • Матчем у Лісабоні місцевого «Спортинга» з белградським «Партизаном», що закінчився з рахунком 3-3, стартував перший Кубок європейських чемпіонів за участі кращих футбольних команд 16 країн.
1964 • В Італії відбулась прем'єра фільму Мікеланджело Антоніоні «Червона пустеля» з Монікою Вітті у головній ролі. Стрічка отримала приз «Золотой лев» XXV Венеціанського кінофестивалю як кращий року.
1972 • На Олімпійських іграх у Мюнхені американський плавець Марк Спітц завоював свою сьому золоту медаль — рекорд, не перевершений ніким до сих пір. З усіх дисциплін, в яких Спіц перемагав, він встановлював світові рекорди. Всього Марк Спіц на цій і попередній Олімпіаді завоював 9 вищих нагород.
1972 • На Олімпійських іграх в Мюнхені український легкоатлет Валерій Борзов завоював золоту медаль на спринтерській дистанції 200 метрів.
1975 • На радянському телебаченні вперше з'явилась гра «Що? Де? Коли?» телепроюсера і ведучого Володимира Ворошилова.
1985 • У карцері табору для політв'язнів у селі Кучино Чусовського району Пермської області Росії, де він відбував десятирічне покарання за звинувачення у антирадянській агітації й пропаганді, на 47-у році життя помер український поет і правозахисник Василь Стус. У 1989 році він був перепохований у Києві і ще через рік реабілітований.
НАШ ЧАС
1991 • Над будинком Верховної ради у Києві вперше піднято жовто-блакитний прапор.
1998 • Двома американськими аспірантами Ларрі Пейджем і Сергієм Бріном зареєстрована компанія «Google». Заявленою місією компанії була «організація світової інформації, забезпечення її доступності і користі для всіх».
Народились 4 вересня
1241 — †19 березня 1286 • Олександр III, король Шотландії (1249-86 рр.) з династії Данкельдів.
1768 — †4 липня 1848 • Франсуа Рене де Шатобріан, французький письменник («Атала», «Рене») і політик. 255 років з дня народження.
1809 — †3 квітня 1949 • Юліуш Словацький, польський поет, драматург
1824 — †11 жовтня 1896 • (Йозеф) Антон Брукнер, австрійський композитор, органіст, педагог, автор 11 симфоній.
1853 — †16 червня 1905 • Герман фон Віссман, німецький мандрівник, дослідник Африки. 170 років з дня народження.
1877 — †20 вересня 1942 • Карліс (Август) Улманіс, латвійський політик і державний діяч; перший премєр-міністр Латвії (1918-21 рр.), фактичний диктатор Латвійської республіки (1936-40 рр.).
1904 — †8 липня 1994 • Крістіан Жак, французький кінорежисер (Фанфан-Тюльпан, Закон є закон, Бабетта йде на війну).
1908 — †1 липня 1999 • Едвард Дмитрик, американський кінорежисер українського походження (Молоді леви, Міраж, Шалако, Вбий мене, коханий, Перехресний вогонь), батько жанру «чорного фільму» (нуар). 115 років з дня народження.
1937 • Дон Фрезер, австралійська плавчиха, єдина із спортсменів виграла дистанцію 100 метрів вільним стилем на трьох Олімпіадах підряд, преша жінка, що виграла 8 олімпійських медалей (4 золоті [1956,1960,1964,1956] і чотири срібні).
1981 • Бейонсе (Жизель Ноулз), американська співачка в стилі R’n’B, лауреат 16-х «Греммі» (Dangerously in Love, 2003; Single Ladies, 2008)
1990 • Ольга Геннадіївна Харлан, українська фехтувальниця (шабля), олімпійська чемпіонка Пекіна у командній першості (2008), чемпіонка світу (2009), чемпіонка Європи (2009).
Померли 4 вересня
1063 • Тогрул-бек, засновник і перший правитель (1038-63 рр.) Сельджукської імперії; внук засновника роду Сельджука. Пом. 960 років років тому у 73 роки (нар. 990 р.).
1745 • Олекса Васильович Довбуш, український народний герой, ватажок повстання карпатських опришків (1738-45 рр.). Пом. 278 років тому у 45 років (нар. 1700 р.).
1843 • У Бінцзянь (Хокуа), китайський торговець з Гуанчжоу; свого часу найбагатша людина світу. Пом. 180 років років тому у 74 роки (нар. 1769 р.).
1869 • Джон Паско Фокнер, австралійський бізнесмен і політик; співзасновник Мельбурна. Пом. 154 роки тому у 95 років (нар. 20 жовтня 1774 р.).
1907 • Едвард Гріг, норвезький композитор, піаніст, диригент. Пом. 116 років тому у 64 роки (нар. 15 червня 1843 р.).
1963 • Робер Шуман, французький політик, дипломат, президент Ради міністрів Франції (1947-48 рр.), міністр закордонних справ (1948-53 рр.), один з творців Європпейського Союзу, перший президент Парламентської асамблеї Європи (1958-600 рр.). Пом. 60 років років тому у 77 років (нар. 29 червня 1886 р.).
1965 • Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру (1952). Пом. 58 років тому у 90 років (нар. 14 січня 1875 р.).
1983 • Василь Миколайович Ремесло, український селекціонер; вивів ряд урожайних сортів пшениці. Пом. 40 років років тому у 76 років (нар. 10 лютого 1907 р.).
1985 • Василь Семенович Стус, український поет, правозахисник ("Зимові дерева", "Свіча в свічаді", "Полімпсести", "Веселий цвинтар"). Пом. 38 років тому у 47 років (нар. 6 січня 1938 р.).
1989 • Жорж (Жозеф Крістіан) Сіменон, французький письменник, автор всесвітньо відомих детективів ("Мегре і волоцюга", "Інспектор Кадавр", "Поїзд з Венеції", "Йде дощ"). Пом. 34 роки тому у 86 років (нар. 13 лютого 1903 р.).
1997 • Ганс Юрген Айзенк, англійський психолог німецького походження, засновник клінічної психології, автор знаменитого тесту з визначення коефіцієнта інтелектуальності (IQ). Пом. 26 років тому у 81 рік (нар. 4 березня 1916 р.).
2006 • Стів(ен Роберт) Ірвін, відомий австралійський натураліст та тележурналіст, автор багатьох фільмів про живу природу («Мисливець за крокодилами»); трагічно загинув під час зйомок фільму про підводний світ Австралії. Пом. 17 років тому у 44 роки (нар. 22 лютого 1962 р.).
2014 • Донатас Юозович Баніоніс, литовський театральний і кіноактор ("Ніхто не хотів помирати", "Мертвий сезон", "Соляріс"). Пом. 9 років тому у 90 років (нар. 28 квітня 1924 р.).
