Тільки от коли хтось каже: В нас є поклади певної сировини. І для того щоб зʼявилась переробка, то треба віддати міжнародним компаніям ці родовища з умовою створення виробництва готової продукції.
В мене тут одразу виникає зустрічне питання: А хіба Тесла, Тойота чи Фольксваген займається видубутком сировини? Ні.
І хоча зараз, деякі виробники електромобілів роблять вертикальну інтеграцію вниз. Тобто планують виробляти ті ж самі аккумулятори, але видубутком ніхто не займається!) Той час коли Форд мав свої шахти вже давно вже минув.
А зараз поки сировина пройде всі етапи: від видубутку до переробки, то вона може змінити декілька власників. Просто для прикладу нагадаю, що Чилі найбільший в світі виробник міді. Там є іноземні добувні компанії. І мідь це такий самий важливий компонент для сучасної економіки. От тільки виробників готової продукції там так і не зʼявилось. Тому що це різні бізнеси.
Тому проблема трохи складніше. Як можна обʼєднати різні бізнеси в один ланцюжок доданої вартості, щоб в нас зʼявилось виробництво авто?
А для того, щоб ви розуміли складність цього завдання, то ось вам картинка ланцюжка доданої вартості у виробництві електромобіля. Бо саме через нерозуміння наявності цих ланцюжків, в нас досі є проблема в розвитку цього напрямку.