«Чим сильніші атаки, тим сильніші ми» — інтерв'ю з головою ПриватБанку Петром Крумханзлом, що купив квиток на війну з Коломойським.
Колишні боги ПриватБанку, а тепер його колишні власники-олігархи і топменеджери не могли собі уявити, що чеський математик може чинити їм опір. Голова правління ПриватБанку Петр Крумханзл в інтерв'ю НВ Бізнес і сам зауважує, що не уявляв, з якими масштабними завданнями йому доведеться зіткнутися, і відразу не зрозумів, чому, коли в 2018р він був призначений на цю посаду, українські ЗМІ написали, що він «купив собі квиток на війну». До цього доктор наук з математики працював у Raiffeisenbank CZ і Райффайзен банк Аваль, займався консалтингом в різних країнах ЄС і був членом правління в китайському Home Credit China.
Справа ПриватБанку давно вийшла за межі галузевої тяжби і стала індикатором проведення реформ у банківському секторі, боротьби з корупцією в Україні та, особливо, в судовій і правоохоронній системі. Для іноземних інвесторів розвиток подій навколо ПриватБанку тепер так само важливий, як і якість діалогу уряду країни з МВФ.
В українських судах перебуває понад 500 справ, пов’язаних зі спробою колишніх власників скасувати націоналізацію ПриватБанку, яка була розпочата чотири роки тому. Юристи держбанку, відбиваючись у найчесніших українських судах, почали успішний наступ проти колишніх власників у зарубіжних юрисдикціях із загальною сумою претензій в $10 млрд. У Лондоні і Тель-Авіві вже очікується початок повноцінного розгляду справ проти колишніх власників ПриватБанку.
Цього року Мін'юст США подав позови проти Коломойського і Боголюбова, яких у Штатах звинувачують у відмиванні коштів, виведених з ПриватБанку. Розслідування американського Мін'юсту по суті підтвердило ті факти, які були викладені в позові ПриватБанку в Канцелярський суд штату Делавер.
У річницю націоналізації ПриватБанку Петро Крумханзл розповів про те, яких атак, крім судових, зазнають співробітники банку, що нового в ключових судових справах.
— Наскільки змінилася інтенсивність атак проти вас за рік?
— Нічого сильно не змінилося. Повістки і виклики на допити членів правління тривають. Проти нас відкрито кілька нових справ. Додалися погрози фізичної розправи.
— Як саме намагаються тиснути — психологічно, фізично?
— Атаки починаються, щойно ми приймаємо рішення не на користь осіб, компаній і навіть співробітників, які пов’язані з колишніми акціонерами або топменеджментом.
Наприклад, ми вирішили не продовжувати оренду близько 200 відділень, які належать компанії колишніх власників банку. Або як тільки ми почали реформувати роботу з величезним портфелем непрацюючих кредитів, сформованим ще до націоналізації.
Найсвіжіший приклад — ви напевно про це чули, було багато шуму в медіа — суд першої інстанції скасував держреєстрацію права власності ПриватБанку на офіс у Дніпрі, в якому 1500 робочих місць. Ця будівля перейшла у власність банку до націоналізації на законних підставах як предмет іпотеки. Це вже спроба дестабілізації роботи банку.
Тиск через правоохоронців у Дніпрі триває. В кінці листопада 15 співробітників банку отримали повістки в дніпровську поліцію у кримінальній справі. ПриватБанк вирішив припинити співпрацю з двома страховими компаніями, яка почалася задовго до націоналізації. Що це, як не тиск та втручання в роботу банку?
Дивує швидкість розвитку подій. Буквально через тиждень після рішення приходять повістки. Дивно, що правоохоронні органи такі оперативні тільки щодо нового керівництва банку. Зате щодо дій колишнього менеджменту до націоналізації за чотири роки немає ніяких результатів розслідувань.
— Була інформація про те, що були особисті погрози членам правління. Чи можете поділитися інформацією, від кого ці погрози були, чому і як ви вирішили це питання? Посилили охорону?
— Ми пов’язуємо ці погрози з реформуванням роботи з проблемним портфелем. Банк звернувся в поліцію, розпочато розслідування. Якоюсь мірою ми звикли жити і працювати «як на війні». Нас намагаються залякати, намагаються змусити залишити банк. Якщо тиск посилюється, значить ми робимо правильні речі. Анонімні погрози фізичною розправою над жінкою — це низько і слабо.
— У ПриватБанку понад 500 ключових судів, які пов’язані з націоналізацією. Які судові процеси ви особисто вважаєте найбільш важливими і чому саме вони відіграватимуть ключову роль у цьому судовому конфлікті?
— 15 грудня в адміністративному суді розпочалося слухання апеляції щодо націоналізації. При цьому кілька днів тому господарський суд відновив провадження за позовом Коломойського і Triantal Investments, яке було зупинено рік тому. Ця кіпрська компанія володіла одним з найбільших пакетів акцій ПриватБанку і тепер вимагає визнати договір про покупку державою акцій банку недійсним. Цього ж вимагають і Боголюбов з Дубілетом. Їхні позови будуть слухатися днями. Якщо апеляція на наступному засіданні 26-го січня 2021 року визнає націоналізацію незаконною, то це відкриває пряму дорогу до повернення колишніми власниками акцій банку. Це дасть їм право формувати наглядову раду і правління, право відкликати позови в міжнародних юрисдикціях. «Новий банківський» або «антиколомойський» закон, ухвалений з боями за 16 тисяч правок, має раз і назавжди це зупинити. Наші юристи будуть наполягати на застосуванні цього закону.
— Ви можете повернути потенційно $10 млрд, які заявлені в зарубіжних позовах. Фактично Україна змогла б легше пройти кризу. Вас вже не вважають шпигуном?
— $10 млрд — це сума позовів у чотирьох іноземних юрисдикціях. Судові процеси в цих країнах рухаються з різною швидкістю, і отримання компенсації від колишніх власників не буде справою одного дня. Справа щодо звинувачення мене в шпигунстві ще не закрита, хоча у мене немає і ніколи не було доступу до державної таємниці.
— На якому зараз етапі позови в Лондоні, США, Ізраїлі та на Кіпрі? Що зараз відбувається з ними, які їхні перспективи, на вашу думку?
— У червні 2022р розпочнеться розгляд справи по суті у Високому суді Лондоні. Заявлена нами сума позову — понад $3 млрд, включно з відсотками. Сам процес триватиме близько 10 тижнів. Весь 2021 рік присвячений підготовці. До винесення рішення буде зберігатися всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова.
У США ми зараз працюємо над запереченнями проти клопотання відповідачів про припинення розгляду справи в прискореному порядку. Ми впевнені, що цей процедурний момент буде вирішено швидко, і наступного року ми впритул наблизимося до остаточного слухання. Сума компенсації буде визначена за підсумками розгляду в суді.
В Ізраїлі буквально днями було винесено важливе проміжне рішення — суд відхилив клопотання Israel Discount Bank, яким він просив виключити його зі справи. На Кіпрі ми подали цього року позов на $5,5 млрд. І попереду ще довгий шлях. Тож динаміка і перспективи — відмінні. Головне — не заважати банку довести процеси до кінця.
Три роки тому я прочитав у одній статті: «Петр купив собі квиток на війну». Тоді я тільки приїхав в Україну і не зовсім зрозумів про що мова, зараз аналогія стала для мене очевидною.
Ми захищаємо банк від тих, хто довів його до банкрутства, ми повертаємо незаконно виведені мільярди, ми захищаємося від тих, хто блокує будь-які реформи і розвиток всередині банку. І чим сильніші атаки на нас, тим ми сильніші. В «битві за ПриватБанк» проти нас б’ються без правил.
— Яка ситуація із закордонними активами ПриватБанку? За моєю інформацією, Коломойський всіляко чинить опір ліквідації латвійської дочки ПриватБанку, бо боїться, що там можуть бути якісь скелети в шафі. Про що взагалі мова, що там може бути?
— У латвійському банку у нас 46,54% акцій, але де факто ми міноритарний акціонер. Інші акціонери — група приватних осіб, три кіпрські компанії і компанія з Белізу, які, як правило, діють скоординовано. Фактично ми блоковані від управління. Ми маємо намір продати свою частку в латвійському банку.
— Яка, на ваш погляд, ключова можливість, яку не використовує українська економіка?
—Якщо говорити про великий бізнес, то тут необхідні великі інвестиції. Але інвесторам потрібен захист, потрібен закон і справедливість, потрібні рівні ринкові умови.
..Мені дуже подобається наш новий слоган «беремо і робимо». Впораємося.