Україна зробила вірний дипломатичний крок, ініціювавши процес, спрямований на виключення Росії з числа постійних членів Ради Безпеки ООН та ООН в цілому. Чому?
По-перше, в умовах триваючої повномасштабної агресії та чисельних військових злочинів путінського режиму проти України наша держава мала повне морально-політичне право порушити та очолити вирішення питання про статус РФ в ООН, в тому числі як країни-агресора, як країни, яка зневажає Статут ООН.
По-друге, офіційне звернення України до ООН щодо статусу Росії в РБ ООН може суттєво послабити позиції російської дипломатії як в структурах ООН, так і багатосторонній дипломатії, а також її вплив на діяльність Організації Об’єднаних Націй.
По-третє, ініціатива стане потужним елементом дипломатичного наступу на російського агресора та інструментом подальшої міжнародної ізоляції путінського режиму.
По-четверте, ця ідея матиме важливий політико-психологічний ефект для мобілізації підтримки західного демократичного світу та додатковим майданчиком для засудження агресії та загарбницької політики РФ щодо України та інших держав.
По-п’яте, міжнародна дискусія, яку спровокує це звернення, закладе підвалини для модернізації системи глобальної безпеки та системи ООН після перемоги України та нищівної поразки РФ.
Разом з цим, не варто очікувати на швидкі та історичні позитивні рішення щодо статусу РФ в РБ ООН. Слід визнати, що в сучасних умовах шанси на вигідне Україні вирішення цього питання є незначними, в тому числі через політичні позиції окремих потужних глобальних гравців. Крім цього, прибічникам такої ініціативи треба буде знайти аргументоване пояснення і для експертів-правників на питання чому міжнародна спільнота більше 30 років не опротестовувала статус Росії як постійного члена РБ ООН.
Тому, українській дипломатії варто активно розвинути факт офіційного звернення і разом з союзниками та партнерами з Групи Семи та ЄС невідкладно опрацювати питання про підготовку та схвалення відповідної Резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Також важливо скоординувати з країнами-партнерами схвалення на національних рівнях відповідних резолюцій на підтримку виключення РФ зі складу РБ ООН та ООН на зразок проекту Резолюції Конгресу США, а також відповідних заяв з боку Групи Семи та Євросоюзу. Видається доцільним активізувати й міжнародну експертну дискусію серед науковців, правників із залученням відомих провідних українських науковців з міжнародного публічного права.
Україна сьогодні цілком заслужено користується глобальною увагою в усіх куточках світу і було б невірно не спробувати конвертувати її в конкретні глобальні ініціативи. Вигнання РФ з Радбезу ООН як раз і є такою ініціативою, яка здатна вивести Москву на новий рівень токсичності у світі.
