Володимир Путін намагається витиснути із саміту БРІКС, що відкрився в Казані, все, що тільки можна отримати від великого міжнародного форуму – демонстрацію відсутності міжнародної ізоляції Росії, двосторонні зустрічі з лідерами таких важливих у світовій політиці держав, як Китай, Індія чи Туреччина, нагадування про те, що Росія, незважаючи на війну з Україною, що триває, все ще важливий світовий гравець.
І все ж я не помилявся б щодо демонстрації можливостей. Так, 36 делегацій – це чимало. Так, зустріч Володимира Путіна із Сі Цзіньпіном, безперечно, буде однією з важливих світових новин. Так, високі гості не ставитимуть російському президенту незручні запитання, не нагадуватимуть про анексію Криму та інші українські регіони, а коли обговорюватимуть питання про війну Росії проти України, головним чином згадуватимуть про прагнення миру і готовність стати посередниками в досягненні домовленостей. Це все так.
Але між Путіним та іншими лідерами країн БРІКС, гадаю, є одна важлива відмінність. Ні голова КНР, ні прем'єр-міністр Індії, ні президент Бразилії, ні президент ПАР не мають жодних проблем із поїздками до Сполучених Штатів та країн Євросоюзу. Вони проводять важливі міжнародні саміти, до яких дійсно прикута увага всього світу – згадаємо хоча б нещодавні поїздки до Сполучених Штатів Сі Цзіньпіна та Нарендри Моді, згадаємо про візит Емманюеля Макрона до Китаю та візит у відповідь Сі Цзіньпіна до Франції.
Між західними країнами та Китаєм проблем не порахувати, але лідери цих країн – співрозмовники
Очевидно, що між західними країнами та Китаєм проблем не порахувати, але лідери цих країн – співрозмовники. А Путін – ізгой. Багато хто вважає, що російський президент ухилився від поїздки на саміт «Групи 20» до Бразилії насамперед тому, що боявся арешту. А я продовжую вважати, що він боявся приниження. Тому що у Бразилії західні лідери бойкотували б Путіна так, як вони зараз бойкотують Лаврова. І було б очевидно, хто з ким зустрічається: Сі Цзіньпін, Моді або бразильський президент Лула да Сілва, котрий вчасно підслизнувся перед відльотом до Казані, проводили б одну зустріч за іншою, а Путіну залишилося б спілкуватися тільки з ними самими. Тому що рішення російського президента анексувати Крим та розпочати після восьми років конфлікту на Донбасі велику війну з Україною дорого йому обійшлося – навіть якщо у Казані йому про це не розкажуть.
БРІКС, звичайно, виглядає куди більшим за СНД, але тільки лідер там аж ніяк не Путін
Тому не слід боятися називати речі своїми іменами. Так, Путін не ізольований на так званому Глобальному Півдні, але у світі як такому він ізольований. І йому, певен, доводиться задовольнятися декораціями, а не реальними союзами. СНД – декорація, і тому Путіну, схоже, як студенту-«заучці», доводиться спекулювати власним днем народження, щоби покликати «однокурсників» – лідерів країн СНД – на святковий пиріг.
БРІКС, звичайно, виглядає куди більшим за СНД, але тільки лідер там аж ніяк не Путін. Жодних реальних рішень організація, в якій перебувають споконвічні конкуренти Індія та Китай, ухвалити не може, а розширення БРІКС, про яке мріяли в Москві, поки що заблоковане ПАР та Індією. ШОС (Шанхайська організація співробітництва) – ще одна регіональна організація, в якій китайський вплив остаточно витіснив російський. Чи є чим пишатися крім того, що до Казані з'їхалося так багато президентів – президентів, які вже незабаром вирушать на «двадцятку» і не зустрінуть там Путіна?