Не тому, що там концтабір, а в нас вільна країна - як дехто думає.
А тому, що є краіни, які навчились інвестувати в майбутнє, а є такі як ми - живемо сьогоднішнім днем.
Причому інвестиція в майбутнє - це не завжди якась світла і етична правильна ціль! Це лише вибір! Вибір як ви розпоряджаєтесь фінансовими ресурсами зараз.
Вибір - побудувати купу стадіонів, велодоріжок, міських парків. Чи інвестувати гроші в розробку балістичних ракет. Бо побудувати якийсь об’єкт інфраструктури можна за декілька років, а на створення ракети треба багато років і грошей.
Звичайно, багаті країни можуть собі дозволити одночасно займатись благоустроєм, соціалкою і одночасно інвестувати в балістичні ракети.
А от бідні змушені обирати куди інвестувати обмежені гроші. Слабка влада в бідних країнах залежить від електорату. Щоб не сталось соціальних заворушень і шоб влада отримала шанс на наступних виборах, то вона змушена робити те, що хотять бачити виборці - реформи зі швидким результатом. Авторитарна влада або диктатура, яка не залежить від уподобань електорату, може сама обирати куди їй інвестувати.
А Україна то це взагалі парадоксальна країна. Це поставторитарна країна. Це постдиктатура. І з однієї сторони ми бідна країна. А з іншої - ми зараз багато чого вміємо, бо колись інша авторитарна влада, яка керувала нашою країною, інвестувала в майбутнє, наплював на добробут своїх громадян.
Всі високотехнологічні галузі, які зараз ми маємо, створювались десятки років тому і туди інвестувались десятки, а може й сотні мільярдів доларів. Звичайно, за це наші батьки, з дідами/прадідами заплатили своїм добробутом.
Однак, в нас ці знання та досвід вже є.
І на відміну від інших бідних країн нам не треба це створювати з нуля. Хоча це і не значить що в напрям не треба інвестувати. Треба, але це значно менше коштів і часу, ніж тим хто це робить з нуля. Однак, навіть для цього треба вміти інвестувати в майбутнє, а в нас цього не вміють.
