Очевидно, що дві хвилі ударів «нептунами» по порту Кавказ, коли зруйнували і нафтосховища, і систему переливу нафти з поїздів на кораблі (остання пожежа вирувала майже три доби, а це параліч четвертого в РФ порту за обсягом перевалки) — тільки частина відповіді.
Весь пазл складається з новин останніх тижнів: рейд безекіпажних дронів до порту Новоросійська, атаки на нафтосховища в республіці Адигея, ураження установки грубого очищення в Новошахтинську, пожежі на нафтосховищі в станиці Ленінградській і багато іншого.
Учора, наприклад, весело горіла нафтобаза в Калачі-на-Дону — це нафтоперекачувальна станція, такої в нашій колекції ще не було.
А кожен підгорілий резервуар з нафтою на 5000 кубів — це декілька мільйонів доларів як сировина й обладнання, а також тиск на логістику, тривожні служби, ППО, ціни в регіоні ураження.
У відбитті наступу по лінії Липці — Вовчанськ брали участь десятки САУ «Богдана». За частину весни й літо виробники передали кілька батальйонних комплектів MRAP, набігають на очі нові БТР-4 у стройових частинах — наші заводи працюють під стратегічними бомбардуваннями.
Кремлівський режим усвідомлює: якщо український ВПК накачуватимуть західними грошима й технологіями, буде нелегко. Тому реагує.
Страшні кадри з пораненою малечею та загиблими співробітниками дитячої лікарні не повинні затьмарювати розуміння подій.
Били вдень ракетами, у яких на кінцевій ділянці може стояти головка з РЛ-наведенням. Для якої всі корпуси, набиті масами металу, арматурою, виглядають як ціль. Схожа ракета вже навелася на житловий будинок в Умані — розповіді про ймовірне кругове відхилення на 20 метрів і практика дещо відрізняються.
Попри історії, що для РФ усе безкоштовно, військова хімія багато в чому — імпорт. Плати й електроніка, верстати — усе це валюта.
Ніхто не викидає 250 млн доларів у залпі, щоб влучити в під'їзд хрущовки в Шевченківському районі.
Цілями були підстанції, завод «Артем» й інші прагматичні речі. При цьому, можливо, справді спеціально таргетували лікарні, як у Сирії, перед самітом НАТО й після заяв Орбана. По клініці «Ісіда» прийшов «циркон», по Охматдиту — Х-101. У будь-якому разі за атаку по мільйонній агломерації відповідальна Москва.
А відповідь, що нам робити з ракетними ударами супротивника, та сама.
У них немає достатньої кількості нарядів на все — у перших хвилях 120–130 ракет були не рідкістю, а зараз 40–50 — це вже багато.
Реагувати на сигнали тривоги. На мою думку, давно назрів і навіть перезрів поділ сигналів: частий (на кшталт «ракети в повітрі над регіоном») й одиночний (а-ля «"шахеди” десь на межі областей»).
Продовжувати вкладатися в бомбосховища, включаючи зупинки та невеликі укриття у людних місцях.
Розосереджуватися далі. Вглиб під землю, з'єднуючи все оптоволокном, камерами та супутниковим інтернетом.
Вшир, поділяючи, наприклад, цех складання двигунів, фарбування, підйомники, де збирають машкомплекти, вкриваючи обваловкою та погрожуючи серйозними штрафами за те, що персонал не пішов у сховище під час тривоги.
Все вирішиться на землі і нам потрібно більше озброєння та техніки для сухопутних військ.
На сьогодні ми виробляємо АГС-40 та револьверні гранатомети 40 мм — волонтери передали їх сотнями.
Всі види мінометів — 120 мм, 82-мм, 60 мм.Нещодавно з’явилися фото мобілізаційних мін з аматолом, які гірше зберігаються і нестійкіші до вологи, зате прості й дешеві.
Важкі ПТРК батальйонного рівня “Стугна” та легкі ротного рівня “Корсар”. Плюс одноразові гранатомети, включаючи тандемні та вогнемети.
Всі види мін, включаючи протипіхотні, протитанкові та протикорабельні.
Протикорабельні теж обкатані війною і вже мають “фраги”.
Морські дрони ВМСУ можуть ставити міни, завдавати ударів некерованими ракетами та застосовують паліативні ракети повітря-повітря.
Україна виробляє ракети повітря-повітря Р-27, які в останніх модифікаціях літають на 90-км, нехай із землі досягти такої дистанції не можна, але як ближнього радіусу комплекси вони будуть не гіршими за FrankenSAM.
У країну увійшла британська фірма ВАЕ, із планами виробляти 105 мм гаубиці, ми продовжуємо виробництво САУ “Богдана”, а значить, рано чи пізно вироблятимемо 155 мм гаубиці.
У Європі тисячі ПЗРК “Стріла” та “Ігла” з простроченим терміном зберігання, які ми можемо переспоряджати, модернізувати ГСН та використовувати, як США відновлювали свої “Стінгери”.
У нас є якісь дивні скоромовки про маленьку радянську армію, яка ніколи не переможе велику і паралельної нестача важкого піхотного, ПЗРК, ПТРК, 105 і 122 мм., гармат, грузових автомобілів, БТР та пікапів для півтора десятка піхотних бригад.
Ось нам і озброєння для 14 бригад — лише необхідна промислова мобілізація та реформи ПТУ, які назріли та перезріли.
А західні пакети потрібно використовувати тільки для техніки та розхідників, які ми не можемо виробляти самі — ПРО, ППО, різні ПТРК 3-го покоління, РЛС та інший хайтек, нам недоступний технологічно, або фінансово.
Третій комплекс ПРО Patriot від Німеччини та другий від Нідерландів – так. Системи APKWS — так. Снаряди, які зараз ЄС та США нам поставляють мільйонами — так.
Навряд чи варто винаходити велосипед. Є те, що працює чудово — далекі дрони, зенітні дрони, ті ж “Нептуни” і т.д. Наскільки можливо, це потрібно масштабувати, використовуючи західні інвестиції, донати, облігації та позики.
Усе інше потрібно виробляти якомога дешевше, простішим та великою серією, щоб відчувалося на тисячах опорних пунктів на лінії зіткнення.
Противник реагує на успіхи нашого ВПК та веде масштабну кампанію з ураження генерації для заводів та самих заводів.
Гинуть і робітники, і бійці ППО, і просто мирні українці, над головами яких іде запекла ракетна війна, і навіть діти на діалізі стають цілями.
Вічна пам'ять полеглим під час відбиття російської агресії.
Ми помстимося.
