Давайте я спробую перелічити головні проблеми які створює ця модель.
У сільському господарстві працює закон спадної доходності. Він означає, що у будь-якій діяльності є межі зростання і будь-які додаткові інвестиціі понад ці межі приводять до того що вони дають все менше і менші віддачі. Простіше кажучи, ви не змусите яблуню народжувати більше яблук, навіть якщо поливатимете більше. В агросекторі такі межі має врожайність. І після досягнення цієї межі скільки не вкладай додатково, але врожайність зростати більше не буде. Можна купити більше комбайнів, більше добрив, більше поливати, але у будь-якої культури є межі врожайності. Звичайно потенціал зростання може бути. Ну умовно кажучи в 2 рази, але це і є верхня межа.
А в свою чергу межі врожайності дорівнюють межі експорту. Якщо зараз Україна експортує на 20 млрд дол агропродукції, то навіть збільшивши врожайність удвічі, а отже й експорт, то це буде 40 млрд. Для порівняння експорт Польщі більше 323 млрд, а маленькій Словаччині – 100 млрд? Про який розвиток може бути мова?
Йдемо далі. Рентоорієнтована поведінка. Це також економічний термін і його можна сформулювати наступним чином. Коли економіка починає залежати тільки від ресурсів, то єдиною можливістю досягти успіху та багатства у країні це отримати контроль над цими ресурсами. Або прилаштується поряд з тими, хто цими ресурсами володіє. Таким ресурсом може бути земля, корисні копалини. У нас по суті певні люди вже захопили контроль над цими ресурсами. А після того як вони захопили контроль, заробили гроші на цьому, то вони мають фінансові ресурси щоб просувати власних кандидатів на виборах, можуть купувати посади щоб мати власних довірених осіб в органах влади. А потім завдяки своїм людям у владі, вони можуть просувати прийняття необхідних законів, отримання ліцензій, державних контрактів або лобіювати власні інтереси. Тому звідси витікає Парадокс Таллока - вартість підкупу чиновника часто набагато менша ніж вартість потенційних прибутків, які можна отримати завдяки цьому підкупу.
Третє. До початку повномасштабної нам активно насаджували точку зору, що арго замінить промисловість. Однак, саме через закон спадної доходності агро досягнуло своєї межі і навіть близько не моде компенсувати втрат промисловості, як в плані зайнятості, доходів бюджету і агро не здатне виробляти зброю.
Ну і останнє це борги. Оскільки країна виробляє лише сировину, то всі промислові товари вона імпортуватиме. Враховуючи, що вартість промтоварів вища за вартість сировини, то з цієї причини вона завжди страждатиме від торгового дефіциту. Нестача іноземної валюти виллється у необхідність покриття цього дефіциту боргами. А ці борги, у свою чергу, створюватимуть постійні економічні труднощі для країни.
