Нещодавно в світі відеоігор вийшов мегахіт - Вархаммер Тотал Вар 3. В прологу цієї гри головний герой вирушає у дикі землі, щоб зупинити злодія. Але по ходу просування цими землями дичавіє сам, і, перемігши злодія, сам стає ще гіршим.
Тут можна було помітити відразу багато алюзій - хтось згадував інші комп'ютерні ігри, а хтось більш пам'ятливий - кіношедевр Френсіса Форда Копполи "Апокаліпсис сьогодні".
А хтось ще більш ерудований міг згадати, що "Апокаліпсіс сьогодні" - це кіноверсія одного з найвизначніших англомовних романів кінця 19-го сторіччя, "Серця темряви" Джозефа Конрада. Тільки дія перенесена з Афріки до В'єтнаму. Сюжет "Серця темряви" - взагалі сюжет-зразок, один із наслідуваних, свідомо та несвідомо, довгою низкою пам'яток світової культури.
Джозеф Конрад - один з найвидатніших англомовних письменників. Але його справжнє прізвище не Конрад. Він Коженевський - етнічний поляк. А народився під Бердичівом.
В Україні є два крихітних музеї його імені - один в Бердичеві, інший в селі Тереховому. Обидва відкриті за сприяння польської громади. Ще є вулиця в Бердичеві, що отримала його ім'я у 2016 році.
І тут така іронія. Джозеф Конрад в світі відоміший за Пушкіна та Булгакова, разом узятих. Та й впливовіший. Та й просто кращий як автор. Він народився в Україні. Він не був проімперські налаштований, як Пушкін, чи виразним українофобом, як Булгаков.
Але вшанування його пам'яті в Україні має незначний та локальний характер. Тим часом Пушкіним та Булгаковим насрано по українській топоніміці від паркану та до обіду.
Чому так?
Тому що розвитку їхньої популярності сприяла Москва. А його - не сприяла. Все просто.
Тому те, що зараз відбувається - вибачте, сонечки, але це лише вирівнювання. Побільше Джозефів Конрадів, Леопольдів фон Захер-Мазохів, Станіславів Лемів, Людвигів фон Мізесів, Гансів Гроссів (вчений, що створив криміналістику як науку під час викладання у Чернівецькому університеті). Поменше Булгакових. Усе у строгій відповідності до внеску в глобальну, а не російську, культуру. І все буде добре.
