З таким викликом Україна ще не стикалася. Здавалося, що всі чотири сторони (Берлін, Париж, Київ та Москва) за переговорним столом нормандського формату завжди залишатимуться на рівних. І якщо когось за цим столом і намагалися обнулити репутаційно, то це російського агресора. Таким було природнє розуміння між Києвом, Парижем і Берліном, які твердо виступали спільним фронтом проти Кремля. На превеликий жаль, тепер, після розмови на трьох між Путіним, Макроном і Меркель, у ролі “цапа-відбувайла” ризикує опинитися Україна та особисто президент Зеленський, якого Путін методично девальвує.
Рупори російської пропаганди ніколи не пускають слів на вітер, а вкинуті наративи як правило визначають логіку подальших дій і намірів Москви. Цілком очевидно, що проти України розгортається нова спецоперація, спрямована проти першої особи як головного переговорника. Саме тому на Банковій не мали б пропустити повз вуха слова того ж Гризлова, який невипадково поставив під сумнів “політичну репутацію України в переговорному процесі”, яка, за його словами, “наближається до нуля”. Разом із словами речника Путіна Пєскова, що “з Києвом говорити вкрай складно”, це ланки одного ланцюга - стратегії маргіналізації України за столом переговорів на найвищому рівні. По суті, у партії шахів з російським агресором “нашому королю” поставлено шах. Ще не мат.
Це критичний особистий виклик саме Зеленському, за чим ховається не менш критичний, гібридний виклик і для національних інтересів України як таких. Адже репутація першої особи за столом переговорів - це теж актив, над яким мала б активно працювати вся команда. Цю роль не підмінити керівником Офісу Президента, ані його радниками, чи навіть міністром закордонних справ. Як і не вирішать всіх викликів потужне військо і вмотивована дипломатія, якщо не чолі не перебуватиме лідер, який користується повагою і має політичну вагу (не плутати з політесом) для інших лідерів.
Час пішов, відлік запущено. Успіх у протистоянні російському агресору віднині залежить ще й від того, чи зможуть на Банковій відстояти політичну вагу президента України у нормандському форматі. Тоді як спроби применшити значення переговорів на трьох без України, мовляв “нічого страшного, хай говорять”, лише підіграють подальшій девальвації Зеленського за столом переговорів.
Варто пам’ятати: боротьба за національні інтереси - це боротьба між лідерами, про що б не йшлося, чи про вакцину для українців, чи про деокупацію Донбасу і Криму.