По одній принципово важливій причині – йому треба буде доказувати нічим не обґрунтоване, надумане право агресора, у протиріччя статуту ООН і міжнародному праву, на суверенну частину України й чимось неможливим аргументувати відмову від компенсації за жертви від його і російських воєнних дій.
Дати йому гарантії, що цього не буде, ніхто не наважиться. Змусити Зеленського Кітом Келлогом, який скоро прибуде до Києва, погодитись на десуверенізацію, переданої йому українським виборцям стабільної державності, не вдасться.
Головна проблема, таким чином, це стратегія воєнно-політичного керівництва країни сучасної війни з Росією. Це найважливіший виклик для нього. Як і для українців. Без неї їх держава лише пішак без голови на великому Марсовому полі.
Ми неодноразово акцентували про помилковість стратегії війни, використаної президентом Зеленським і його Офісом.
Перемогти Путіна можуть тільки США, ЄС і їх союзники. А Україна – допоможе. Притому, що жодних сумнівів і мінімальних фактів з реальності щодо готовності «впрягтися у війну» глобальної коаліції демократій не існувало.
Навпаки, Росія, на жаль, була набагато ближчою і ціннісною для Заходу, аніж Україна, яка, до того ж, ніяк не могла визначитися: бути з Європою чи під Москвою.
Три роки війни налякали до біса союзників, але не наблизили їх до рішучості воювати за українців. Вони ще вірять, що Російська імперія-планета входить в західній дискурс. З певною періодичністю це повторюється, як особливість російської історії. Піде, помре Путін, і з Росією можна буде домовитись. З новим Брєжнєвим, Горбачовим, Єльциним або Патрушевим-молодшим.
Можливо ця ілюзія і керує Трампом, який знову намагається керувати найбільшою воєнно-торговою імперією зі старим калькулятором в руках. Мабуть, що це буде перший історичний досвід стратегії перемоги США у гарячій екзистенційній війні без переважної воєнної сили, а з допомогою фантастичної дипломатії, словесної рішучості й гіпнотичного навіювання.
До нього всі президенти зазвичай воювали Пентагоном, просуваючи за його допомогою мир, демократію і передові цінності західної цивілізації. В основному перемагали. Програвали тоді, коли втручалися в громадянські війни без достатньо ясних і справедливих цілей.
Секретна війна в Лаосі, на якій В-26 скинули близько 3 млн тонн бомб. Більше ніж за всю Другу світову війну і програли. Потім була поразка і розгром десанту в затоці Свиней на Кубі. США потерпіли серйозної поразки у Вʼєтнамі, Камбоджі, провалились в Ірані операцією «Орлиний кіготь» в Лівані, так і не зумівши втримати розпад Ліванських збройних сил. Двічі отримавши поразку в Афганістані й допустивши перемоги Талібану та відновлення Ісламського Емірату Афганістан.
Тепер Україна. У Путіна не залишилось простору та маневру для будь-якого відступу, тобто компромісу. На виступі у Феніксі, змінивши зачіску, Великий Дональд заявив, що планує зустрітися зі своїм російським колегою Великим Пу: «Я бачу ці божевільні війни, в яких ми перебуваємо. Одна з речей, яку я хочу зробити, і швидко, і президент Путін сказав, що хоче зустрітися зі мною якнайшвидше. Тож ми маємо зачекати на це, але ми маємо закінчити цю війну».
Щось є особливе і за межами обʼєктивного, як ці двоє тягнуться один до одного. Повторюючи мімічно і словесно, як сіамські близнюки. Путін на «Прямій лінії» говорив про «жах, жах, жах», а потім просто лише «жах, жах, жах», не розкриваючи, про що це. Трамп пояснив: «Ця війна жахлива, жахлива – солдати, кількість вбитих солдатів, це пласка рівнина, і кулі летять». І Путін про кулі.
«Я закінчу війну в Україні. Я зупиню хаос на Близькому сході, і я обіцяю, що не допущу третьої світової війни». Путін проти. Категорично.
Поки йде війна в Україні – Путін цар і повелитель народів Росії. Хаос – єдина стихія. Створена ним енергія безладу, якою він в значній мірі керує світом, все більше змушує його лягати під нього.
