Якщо Росія мобілізує щомісяця від 30 до 35 тисяч контрактників, то Україна змушена закривати 1,5 км фронту 10-15 бійцями (якщо вірити Ігалю Левіну). Бо власної статистики ми не маємо. Це секрет.
Попри дійсно шалені втрати росіян в мʼясних штурмах, які припинили б існування будь-якої іншої армії, Путіну з початку року вдалося наростити своє угруповання в Україні більше як на 100 тисяч. І перейти до практики «створення рішучої переваги» на визначених ділянках фронту.
Наприклад, на Покровському напрямку наступають 3 загальновійськові армії, а з урахуванням курахівського і времівського – 6. Та ще підрозділ морської піхоти й купа всіляких добровольчих національних патріотів.
Президент довго маневрував з мобілізацією. Так і не знайшов її формули. Закон про мобілізацію нічого не змінив. ТЦК «бусифікують» і ловлять, хто попадеться, та під дулом автомата везуть на навчальний полігон. Через 30-35 днів – на фронт. Загроза настільки велика, що оминути нам її не вдасться, якщо не діяти рішуче. Українська армія наповнюється все більше невмотивованими солдатами. Тому сотні тисяч із них в СЗЧ і в дезертирах. Якщо ми довіряємо цифрам Офісу генпрокурора.
В противагу мотивованим добровольцям Путіна, які підписують контракти з одноразовою виплатою від 30 і аж до 50 тисяч доларів, яким списують багатомільйонні кредити, звільняють від відбування увʼязнення, обирають мерами міст і виплачують значні «гробові» за поранення.
Оскільки тема недостатньої зброї вже не працює, нам пропонують дискусію переходу ЗСУ на корпусно-дивізійну систему управління, почати реформування ЗСУ посеред війни, що ініціює президент Зеленський:
«Офіцер має бачити солдата. Генерал, який не був в окопі, для мене особисто не генерал. Незважаючи на досвід, з усієї поваги. Сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї. В окопі».
Пафосно, театрально емоційно і не в тему.
Все набагато складніше. Генерал прийде в окоп лише тоді, коли солдати закінчаться. Його завдання керувати боєм. Для цього потрібні особливі знання, тривалий досвід і інтуїція, які набуваються лише часом проб, помилок і успіхів.
На початку цього року платформа для рекрутингу Lobby Х опитала 46 тисяч чоловіків. Головне питання: «Які зміни в армії, на вашу думку, можуть мотивовано вплинути на бажання людей долучитись до лав Сил оборони?».
Близько 70% хочуть чіткого механізму звільнення некомпетентних командирів, якісного навчання новобранців та достатнього відпочинку і ротації.
Це чітко реальні бажання і в умовах існуючих можливостей. Але система воєнна і політична їх не чує. Вона, підтримуючи окремими діями, перепризначеннями генералів і офіцерів, обіцянками вироблення десятків тисяч безпілотників для ударів по Росії, забезпеченням фронту тощо, в дійсності не готова до планомірної й жорсткої реконструкції ЗСУ. Як по вертикалі, так і по горизонталі.
У ВР саме тому заявляють, що 800 тисяч українських чоловіків змінили адресу та працюють неофіційно, щоб уникнути мобілізації. Саме такої. Образливої й принизливої. А рекрутинг провалився через неконтрольовані переміщення у піхотні штурмові підрозділи без підготовки.
До виходу на лінію траси Дніпро, за мапою Deep State, залишилось 3 км. До Павлограда – 7 км. Якщо ворог захопить їх, то Покровськ впаде без бою. Путін вже розглядає, якщо слухати Мєдвєдєва, наступну ціль – Дніпровську область. До неї близько 7 км.
