На днях, їдучі містом, звернула увагу на бігунів, що долають кілометри з одного району в інший, а потім назад. Напевно, професійні спортсмени, або ж любителі – але які, якого рівня! Я стільки поки не пробіжу. Поки що. Але вони, ці люди, мене надихають. Вони біжать містом під дощем і снігом. Навесні й влітку. Повз зруйновані наші будинки й повз відновлені. Біжать, або їдуть на спортивних велосипедах, повз ділянки, куди пару днів чи тижнів, чи місяців тому прилетіла російська ракета.
Поруч школа, ціла, але вона вже три роки не працює, з того самого кривавого ранку, коли Харків почали бомбити росіяни, з 24 лютого 2022 року. Поруч багатоквартирні будинки, в ті часи зруйновані авіабомбою, але вже відновлені, і до яких повернулися люди, що вижили. Вони відчиняють вікна, виходять на балкони та п’ють каву. Навпроти великий бетонний паркан, посічений уламками, продірявлений, за яким височіє будівля якогось виробничого підприємства. Зруйнована покрівля та кілька поверхів вже перетворилася на певну визначну пам'ятку району, і таких в місті тисячі. Будівля законсервована до кращих часів, бо відновлюють перш за все житлові будинки, щоб людям було де жити.
Ось така картина – з одного боку руйнації, з іншого відновлені квартири. Повз них їду я. Повз них біжать спортсмени або ж просто високо дисципліновані люди. І навкруги чистота. Коли тепло – ідеальні газони та жодного клаптику паперу на тротуарі. Свіжопофарбовані бордюри, лавки, скульптури у вигляді якихось казкових героїв. Взимку саме тут, під балконами, світиться вогниками жива ялинка.
Неймовірне враження, до якого тим не менш я звикла. Ми наче самі задаємо собі високу планку: біжимо щоранку довгі кілометри нашого буття повз зруйноване та відбудоване. Через будь-які потрясіння. Створивши самі собі той простір, ідеально чистий, яким він може бути за таких обставин. Але дисципліновані до біса, не дозволяємо собі опуститися, втратити людське обличчя, втратити заряд, запал, перетворитися на зламаних та пожмаканих. Не всі, не всюди, але яка насолода бачити, що хтось чи щось цей приклад тобі показує, чи не так?
