Експорт енергоносіїв (нафта, нафтопродукти, газ і вугілля) з росії до так званих «недружніх країн», що запровадили проти держави-агресора санкцій і підтримують Україну, за рік обвалився у 6,6 рази (з $22,1 млрд у березні 2022 до $3,3 млрд у березні 2023-го).
Поставки до ЄС-27 упали за рік у 8 разів, а до США і Великої Британії – припинилися.
Спроба компенсувати ці втрати за рахунок інших країн провалилася. Експорт туди за останній рік майже подвоївся (з $7,6 до $14,9 млрд на місяць). Однак це не компенсувало втрат західного напрямку.
Тим більше, потенціал подальшого нарощування російських поставок енергоносії до так званих нейтральних країн переважно вичерпано. Внаслідок і так уже значного їх збільшення за рік, що минув і як наслідок насичення російськими поставками ринків відповідних країн.
Постачання енергоносіїв з рф до Китаю й так уже зросли за рік у 2 рази, до Туреччини – у 2,5 рази, до Індії у 10 разів. Тим часом на Заході уже працюють над тим, що перекрити схеми обходу російськими компаніями санкцій на енергоносії з допомогою відповідних «нейтральних країн».
У підсумку експерти вже прогнозують збитковість «газпрому», який з дійної корови перетворюється на тягар.
Торгівля з азійськими країнами має ще одну проблему: їхні валюти або не є вільно конвертованими (як-от китайський юань), або підлягають значним обмеженням щодо умов торгівлі (як індійська рупія). У результаті на росії накопичився надлишок рупій, сплачених, насамперед, за нафту – які нікуди дівати. А от юаней, навпаки, недостатньо – мірою того, як Китай захоплює російські ринки, з яких пішли західні виробники.
За рік – з березня 2022 р. по лютий 2023 р. – обсяг експортних операцій з рф, номінованих в китайських юанях, зріс в еквіваленті з $0,5 до 6,9 млрд – тобто в 13,8 рази. Попит на китайську валюту збоку імпортерів зріс в 5,5 рази – до $7,7 млрд в еквіваленті.
Темпи нарощування експорту з рф до Китаю (передовсім, енергоносіїв) відстають від темпів нарощування експорту китайських товарів з Китаю до рф.
За даними Головного митного управління Китаю, якщо товарний потік з рф до Китаю зріс у І кварталі 2023 р. на третину (до $29,8 млрд в еквіваленті), то з Китаю до рф – в 1,5 рази (до $24,1 млрд).
При цьому в юані переводиться не лише імпорт рф з Китаю, але й з інших країн. Загалом, станом на березень 2023 р. близько 16% всього експорту з рф і близько 23% всього імпорту з рф оплачувалося в юанях.
Щоб «намайнити» юані, рф щоденно продає юані з фонду національного добробуту, вимиваючи його ліквідну частину. До того ж, китайський центробанк доволі жорстко регулює виведення юанів з Китаю. А великі китайські банки (зокрема, Bank of China, ICBC, China Construction Bank) дедалі обережніші у питанні відносин з російськими (передовсім, підсанкційними) банками, аби не потрапити під вторинні санкції країн Заходу.
Зрештою, збільшуючи залежність російської економіки від китайського юаня, Москва збільшує свою залежність від китайської держави. Незавидний кінець для недоімперії.
І далі ж буде...
