Влада обрадувала нас дивовижною новиною. Командувача Сухопутних сил ЗСУ генерала Михайла Драпатого щойно призначено... командувачем оперативно-стратегічним угрупуванням "Хортиця". Ні, це не пониження, бо генерал Драпатий все ще командувач Сухопутних сил.
Що це означає для військового? Що справи кислі.
В призначенні Драпатого командувачем ОСУВ почерк ЗЕкоманди проглядається великими літерами - тільки ці керівники (які ані дня не служили в армії) могли додуматися призначити генерала командувачем ОСУВ і Сухопутний військ водночас. Бо не буває так, що один і той самий офіцер командувє водночас і бригадою, і батальйоном у її складі. Банально, у командувача Сухопутних військ мусить бути кілька заступників - саме їх мали відправити командувати ОСУВ. Бо якщо їм не довіряють - нафіг вони такі потрібні?!
Не може один генерал командувати водночас всіма Сухопутними силами і певним угрупуванням. Якщо таке стається, значить на заступниках залишилися сухопутні сили, а сам Драпатий уїхав на фронт.
А це означає, що або Зеленський більше не має генералів, яким він довіряє, або - самі генерали почали активно уникати відповідальності. Чому?
А ви пригадайте нещодавні події. Саме зараз судять генерала Галушкіна і ще кількох високопосадових офіцерів. Слідство по них веде цивільна прокуратура, і судить їх цивільний суд. Чому так?
Нагадаю. Раніше у ЗСУ існували і Військова прокуратура, і військові суди. Але. За президента-дезертира Януковича військові суди були розформовані у 2010 р., а військова прокуратура у 2012 р. Привід - скорочення Збройних сил.
У серпні 2014 р. Військову прокуратуру повернули - указом президента Петра Порошенка. Але. Військових продовжили судити цивільні суди. Повною чашею цього "дива" хильнув генерал Назаров, якого під одностайне виття "громадських активістів" намагалися призначити винним у загибелі ІЛ-76 та 40 десантників у Луганському аеропорту. На щастя генералу вдалося відбитися у суді і він захищав Україну після повномасштабного вторгнення як радник генерала Залужного.
Чому так? Бо була запущена судова реформа і створення військових судів планувалося як частина цієї реформи. Бо треба було не просто створити суди, а ще й наповнити їх працівниками і вписати в загальну судову систему держави. Але.
Судову реформу за Порошенка саботували з натхненням і провести її в повному обсязі не вдалося. А у 2019 році до влади прийшли "молоді та незіпсовані владою" - і почалося.
Для початку у вересні 2019 р. зелена монобільшість проголосувала законопроект президента Зеленського про ліквідацію військової прокуратури. А потім Зеленський створив прецедент брутального втручання виконавчої влади у судову, коли він як президент, звільнив голову Конституційного суду всупереч Конституції України і законній процедурі.
А потім всій країні було продемонстровано як кілька місяців медіа-шавки Офісу президента (від безумної Бур'яни починаючи) цькували командувача ЗСУ генерала Залужного, звільнили його з посади і після звільнення почали смердіти ротами: "Він звільнився по ВЛК, в той час як піхотні Гриць і Петро...".
Водночас із Залужним від керівництва армії прибрали практично всю його команду - і тепер ми питаємо, а де поділися генерали Шаптала, Забродський, Наєв?
А тепер уявіть собі, що відчувають в таких умовах командувачі інших рівнів? Як їм командувати? Сьогодні ти береш на себе відповідальність - а завтра тебе судять цивільні, або тебе з армії просто викидають?
Як це називається? Це називається дезорганізація командування. Простіше - бардак.
Додайте сюди зірвану мобілізацію і другий фронт розгорнутий владою проти опозиції (замість створення уряду національної довіри).
І от тепер коли на півдні втрачені Вугледар, Курахово та Велика Новосілка, на фронт відправляють командувача Сухопутних військ - шляхом дуже хитрого призначення.
Бо більше нема кого. Докерувалися?
А генералу Драпатому - респект. Знати все це і взяти відповідальність - оце справжня мужність.